Реферат Характеристика основних видів пакуральних матеріалів. Основні способи споживчої тари

 
 

Реферат Характеристика основних видів пакуральних матеріалів. Основні способи споживчої тари

Товарознавство пакувальних матеріалів і тари. Характеристика основних видів пакуральних матеріалів. Реферат. Основні способи споживчої тари



КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИІЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

РЕФЕРАТ

З дисциплыни: "Товарознавство пакувальних матеріалів і тари"

НА ТЕМУ:

«Характеристика основних видів пакуральних матеріалів. Основні способи споживчої тари»

 

 

                                                                                     Виконала:

                                                                                     студентка 5 курсу 10с групи

                                                                                      заочної форми навчання

                                                                                      товарознавчого факультету

                                                                                       Барановська Олена

 

 

 

 

Київ - 2010

 

 

 

Зміст

Вступ.

1. Класифікація пакувальних матеріалів і тари.

2. Основні способи та функції споживчої тари та упакування.

Використані джерела

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

На сучасному етапі пакувальна індустрія України розвивається прискореними темпами, що характеризується появою на ринку країни нових пакувальних матеріалів і тари з більш досконалою конструк­цією і дизайном упаковки, впровадженням прогресивних технологій пакування, оновленням парку пакувального обладнання.

Створення вітчизняної пакувальної індустрії все більше інтегрує фахівців різних галузей народного господарства. При цьому дуже важливо, щоб фахівці, які беруть безпосередню участь у виробництві та просуванню пакувальних матеріалів і тари на ринку, мали ґрун­товні знання в галузі тарного господарства.

Як відомо, будь-який товар потребує пакування. Пакування використовують для  різноманітних цілей. Воно зберігає продукт від забруднення та псування, полегшує перевезення і зберігання товару. Воно надає виразність рекламним заходам та робить можливим розповсюдження товару. Мета пакування — привернути увагу та, водночас, заслужити довіру покупця,  гідно підкреслити конкурентні властивості товару. Пакування — це символ, не тільки товару, але й відповідного способу життя споживача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Класифікація пакувальних матеріалів і тари.

Пакування - засіб чи комплекс засобів, які забезпечують захист продукції та довкілля від пошкоджень та забруднень.

Та́ра — те, в що упаковується товар для зберігання або транспортування; пакувальний матеріал.

Пакування - усі продукти, вироблені з будь-яких матеріалів будь-якої природи, що використовуються для вміщення, захисту, переміщення, доставки та презентації товарів, від сировини до готових виробів, починаючи від виробника і закінчуючи користувачем чи споживачем.

Пакування складається виключно з:

а) споживчої тари, тобто пакування, що становить товарну одиницю для кінцевого користувача чи споживача в момент купівлі;

б) групової тари, що становить на момент купівлі групу певної кількості одиниць товару незалежно, чи продається остання як така кінцевому користувачу або споживачу, чи вона слугує лише як засіб доповнення у момент продажу; її можна зняти з продукту, не завдаючи шкоди його характеристикам;

в) транспортної тари, що полегшує переміщення та транспортування певної кількості одиниць товару чи згрупованих товарів з метою уникнення механічного пошкодження при транспортуванні. Транспортна тара не включає автомобільні, залізничні, морські чи авіаційні контейнери.

Визначення "пакування" надалі грунтується на критеріях, сформульованих нижче:

1) предмети вважаються пакуванням, якщо вони задовольняють вищезазначені означення без шкоди іншим функціям, які пакування також може здійснювати, окрім випадків, коли предмет є складовою частиною продукту і необхідний для того, щоб уміщати, підтримувати та захищати цей продукт протягом строку служби й усі елементи, призначені для використання, споживання чи утилізації разом;

2) предмети, розроблені та призначені для наповнення в момент продажу, і предмети разової тари, що продаються, наповнюються та призначені для наповнення в момент продажу, уважаються пакуванням за умови, що вони виконують функцію пакування;

3) пакувальні матеріали та допоміжні пакувальні засоби, що інтегровані в пакування, уважаються частиною пакування, у яке вони інтегровані. Допоміжні пакувальні засоби, що приєднані до продукту або долучені до нього та які здійснюють функцію пакування, уважаються пакуванням, окрім випадків, коли вони є невід'ємною частиною цього продукту та всі елементи призначені для споживання чи утилізації разом.

Відповідно до діючих стандартів пакування визначається як засіб або комплекс засобів, що забезпечують захист продукції від пошкоджень і втрат, навколишнє середовище від забруднень, а також процес обігу продукції полегшення (ефективну доставку, транспорту­вання, розподіл, інформування, реалізацію і споживання продукції).

Поняття "пакування" дуже об'ємне і містить у собі безліч класифікаційних різновидів. При його класифікації найбільш широко використовують ієрархічну і фасетну системи. Під першою розуміється така система, між групуваннями якої встановлене відношення підпорядкування. Вся кількість об'єктів поділяється за деякою обраною ознакою (підстава розподілу) на великі групування, потім кожна з них відповідно до обраної підстави розподілу розбивається на ряд наступних групувань, які в свою чергу розпадаються на більш дрібні, поступово конкретизуючи об'єкт класифікації. Методика побудови даної системи припускає визначену кількість об'єктів класифікації. При цьому необхідно дотримуватися наступних формально-логічних правил: розподіл кожного класифікаційного групування повинен відбуватися лише за однією підставою, а одержувані в результаті розподілу групування не повинні перетинатися, тобто повторюватись. Найбільш складними питаннями, що виникають при побудові ієрархічної системи класифікації упакування, є вибір системи ознак, які застосовують як підставу розподілу, і визначення порядку їх слідування.

Пакування характеризується великим різноманіттям класів, ви­дів, типів, конструктивно-технологічних особливостей виконання на основі функціонального призначення. За цим критерієм його поді­ляють на тару, пакувальні матеріали і спеціальні засоби.

Для виготовлення тари і упаковки використовуються тільки ті пакувальні матеріали, які можуть забезпечити:

• зберігання продукції від несприятливої дії, втрат і пошкоджень;

захист навколишнього середовища від забруднень і негатив­ної дії продукції;

ефективну доставку, транспортування, розподіл (логістику), інформування, реалізацію і споживання продукції.

Необхідним також є доступність та дешевизна пакувального матеріалу, економічність його застосування на всіх стадіях - від виробництва тари та упаковки до споживання продукції. Після вико­ристання матеріал використаної упаковки повинен утилізуватися або повторно використовуватися з мінімальними витратами, не завдаючи збитків навколишньому середовищу.

Одним із варіантів класифікації пакувальних матеріалів може бути така, в якій перший рівень розподілу здійснюється за ознакою призначення на тароматеріали і матеріали для допоміжних пакувальних засобів (ДПЗ). Тароматеріали, з яких виготовляється тара, є основними, їх частка в калькуляції вироблюваної упаковки складає 30% і більше. Матеріали для ДПЗ, по суті, використовуються як допоміжні. У калькуляції на них припадає не більше 10%, за винятком випадків, коли упаковка складається з одного або декількох пакуваль­них засобів.

На другому рівні класифікації тароматеріали і матеріали для ДПЗ (або просто допоміжні пакувальні матеріали), які за ознакою поход­ження ділять на три групи: природні, синтетичні (синтезовані штучно) і комбіновані (природно-синтетичні).

До першої, основної групи, відносяться пакувальні матеріали, виготовлені з природної сировини без глибокої зміни їх хімічної природи. Це дерев'яні, металеві, скляні, керамічні, паперові та ін. матеріали. У першу групу також входять пакувальні матеріали на основі природних полімерів (целофанова плівка, мішковина, тканини, вірьовки, шпагат тощо), нафтопродуктів (мастила, покриття, ґрунтов­ки і т. п.), клеї на основі крохмалю, казеїну, декстрину та ін. продукти. Природні матеріали в більшості випадків найбільш сприят­ливі в екологічному плані, добре піддаються повторній переробці і використанню (метали, папір, скло), є поновлюваною сировиною (деревина, рослинні волокна тощо), можуть бути утилізованими без значних витрат і збитку для навколишнього середовища. Другу групу в основному складають пакувальні матеріали на основі синтетичних полімерів (поліетилену, поліпропілену, полістиролу, полівінілхлори­ду, поліетилентерефталату і т. д.), а також смол (фенолформальдегід-них, алкідних, епоксидних, уретанових, полівініл-ацетатних та ін.). Синтетичні матеріали мають високі експлуатаційні характеристики і у ряді випадків можуть ефективніше здійснювати захисні функції, за­безпечувати транспортування та реалізацію продукції. Швидке зрос­тання використання полімерів в останні 30-40 років пояснюється їх малою густиною, високою хімічною стійкістю, міцністю, здатністю приймати бажану форму. Використання синтетичних пакувальних матеріалів дозволило найпростіше автоматизувати виробництво упа­ковки, сумістити її виготовлення з упаковкою товарної продукції, знизити матеріальні, трудові, енергетичні і фінансові витрати товаро­виробника.

Остання група - це комбіновані природно-синтетичні пакуваль­ні матеріали: паперо-полімери, метало-полімери, паперо-метало-лолімери та інші. Сюди ж відносяться природно-синтетичні смоли. Синтетичні та природно-синтетичні пакувальні матеріали найменш благополучні з екологічної точки зору, оскільки їх повторне використання або утилізація вкрай ускладнені.

Третій рівень класифікації передбачає розподіл тароматеріалів і матеріалів для ДПЗ по типу (стану) на порошкоподібні, гранульовані, пастоподібні, волокно-подібні, ниткоподібні, газоподібні, рідкі, а також на ті, що володіють певною (заданою) конфігурацією і розміра­ми. Можливі також комбінації основних типів пакувальних матеріа­лів, наприклад - гранульовані газонаповнені полімерні матеріали. В межах кожного типу може бути здійснено розподіл на окремі групи (підтипи). У практичних потребах такий розподіл найчастіше вико­ристовується для пакувальних матеріалів з певною конфігурацією, ви­ходячи з їх геометричних розмірів (сортаменту) і способів укладання матеріалу. Основними з різновидів таких пакувальних матеріалів є:

листові (листи, плити, смуги і т. ін.);

рулонні (плівки, стрічки тощо);

профільно-орієнтовані (прокат, гофроматеріали);

• фасонні вироби (висікання, штампування, відливання). Історично склалося так, що пакувальні матеріали певного походження і підтипу мають специфічні власні назви. Так, металеву плівку товщиною до 80 мкм відносять до фольги, тонколистову сталь завтовшки 0,08-0,40 мм називають жерстю, завтовшки 0,40-1,2 мм -рулонним тонколистовим матеріалом, а 1,2-8 мм - листовим мате­ріалом. Паперові матеріали завтовшки до 0,5 мм називають папером, а понад 0,5 мм - картоном. Щодо полімерів до плівок відносять матеріали завтовшки до 0,25 мм, до рулонних - 0,25-1,2 мм, вище 1,2 мм - до листів. Дерев'яні тароматеріали поділяють на дошки, дощечки, брус, бруски, клепку.

На четвертому рівні класифікація пакувальних матеріалів здійснюється за технологією їх виробництва. Дерев'яні тароматеріали можуть бути пиляними (пиломатеріали), струганими, склеєними (фа­нера), пресованими (деревно-стружкові і деревно-волокнисті плити). Металеві пакувальні матеріали виготовляються гарячо- і холодноката­ними, екструдованими, пресованими, зварними, клеєними тощо. Полі­мерні матеріали, які використовуються для упаковки, випускаються агломерованими, відлитими, пресованими, екструдованими, тканинни­ми та ін. Паперові матеріали - відлитими, пресованими, вальцьованими, клеєними тощо. Для виробництва всіх видів пакувальних матеріалів також використовують змішані технології, тому дерев'яні таромате­ріали можуть випускатися пиляно-струганими, картон відлито-пресованим, полімерні плівки - екструзійно-роздувними. Приведені рівні є класами. Допоміжними ознаками (підкласами) при відповідних класах в класифікації пакувальних матеріалів можуть бути:

матеріал покриття (матеріали, покриті лаками, фарбами, мета­лами, полімерами та ін.);

• стабільність розмірів (жорсткі, напівжорсткі, м'які пакувальні матеріали);

• технологія нанесення покриття (напилені, поливні, промазані, електролітичні, гарячо-луджені та ін. матеріали).

Окрім цього, пакувальні матеріали розрізняють за кольором, прозорістю, фактурою і текстурою поверхні, декоруванням та худож­нім оздобленням (друк, тиснення, декалькоманія і т. п.).

Якнайповніше найменування пакувального матеріалу повинне містити усі вищенаведені дані. Так, наприклад, найменування пакува­льного матеріалу - жерсть біла листова холоднокатана електролі­тичного лудіння визначає:

вид основного матеріалу - сталь;

матеріал покриття - олово;

тип (сортамент) - листовий матеріал завтовшки 0,08-0,40 мм (жерсть);

технологію виробництва - холодний прокат;

технологію нанесення покриття - електролітичне лудіння;

матеріал не має додаткового декору.

Тара є найбільш важливим, а іноді і єдиним елементом упаков­ки, що являє собою виріб для розміщення продукції, виконаний у вигляді замкнутого або відкритого корпусу. Тара здійснює функції упаковки самостійно або в поєднанні з допоміжними пакувальними засобами, які є елементом або елементами упаковки.

За призначенням тару поділяють на наступні групи: споживчу, транспортну, виробничу, спеціальну (консервуючу). В окрему групу може бути виділена тара-обладнання як спеціальний пакувальний комплекс, призначений для розміщення, транспортування, тимчасо­вого зберігання і безпосереднього продажу з нього товарів.

Споживча тара поступає з продукцією до споживача, є невід'ємною частиною товарної продукції і входить в її вартість, а після реалізації переходить з товаром у повну власність споживача.

Така тара, як правило, не призначена для самостійного транспорту­вання і не утворює окрему транспортну одиницю, має обмежені роз­міри, масу і місткість. До основних видів споживчої тари відносять: пляшки, флакони, банки, стаканчики, туби, пробірки, ампули, пакети, коробки, пачки.

Пляшка (флакон) - це тара, що має переважно циліндричний корпус, який переходить у вузьку горловину, пристосовану для закупорювання з плоским або вгнутим дном.

Банка має циліндричний корпус і горловину, діаметр якої дорівнює діаметру корпусу або дещо менший за нього, з плоским або вгнутим дном, місткістю від 0,025 до 10,0 дм3.

Туб - одноразова тара, яка має корпус, що забезпечує видавлю­вання товару, який міститься в тарі, через вузьку горловину, закупорену бушоном, з дном, яке герметизується після наповнення продукцією.

Пробірка має циліндричний корпус, плоске або випукле дно та горловину, діаметр якої дорівнює діаметру корпусу і може закупорю­ватися пробкою або кришкою, місткістю до 0,05 дм3.

Ампула - одноразова тара з циліндричним корпусом та витяг­нутою горловиною, яка герметично запаюється після наповнення продукцією, з плоским або випуклим дном.

Пакет (кульок, мішечки) - одноразова м'яка тара з корпусом у формі рукава, з дном та відкритою горловиною, місткістю до 20,0 дм .

Коробка - одноразова тара з корпусом різноманітної форми, плоским дном, яка закривається кришкою.

Пачка - одноразова тара з корпусом у формі паралелепіпеда, що закривається клапанами.

Транспортна тара утворює самостійну транспортну одиницю, або є частиною укрупненої транспортної одиниці, використовується для перевезення продукції в не упакованому вигляді, чи упаковану в споживчу тару. До вказаної групи відносять: ящики, бочки, барабани, фляги, каністри, мішки та контейнери.

Ящик - це тара з корпусом, який в розрізі, паралельному дну, має переважно форму прямокутника з дном, двома торцевими та боковими стінками, з кришкою або без неї.

Бочка - має корпус циліндричної або параболічної форми, обру­ча та днища.

Барабан - це тара, що має гладкий або гофрований корпус циліндричної форми, без обручів, з плоским дном.

Фляга - має корпус циліндричної форми та циліндричну горло­вину, діаметр якої менший за діаметр корпусу, з пристосуванням для перенесення і кришкою із затвором.

Каністра - це тара, яка має в паралельному дну розрізі форму, близьку до прямокутної, з пристосуванням для перенесення, зливною горловиною та кришкою із затвором.

Мішок - це м'яка тара з корпусом у формі рукава, з дном та відкритою горловиною.

Контейнер - це одиниця транспортного обладнання багаторазо­вого використання, яка призначена для перевезення та тимчасового зберігання вантажів без проміжних перевантажень, внутрішнім об'ємом 1 м3 і більше.

За конструктивним виконанням тару поділяють на нерозбірну, розбірну, складну і розбірно-складну. Залежно від наявності кришки чи іншого закупорювального засобу тара буває закрита і відкрита. Розрізняють тару суцільну, деталі якої з'єднані між собою без просвітів, і решітчасту — із заданими просвітами.

За матеріалом виготовлення тару поділяють на дерев'яну, картонну, паперову, текстильну, металеву, скляну, керамічну, полі­мерну, а також комбіновану, виготовлену за допомогою різних комбінацій перерахованих матеріалів. Деякі види товарів мають свою традиційну тару. Так, наприклад, борошно упаковується в текстильні мішки, ферментовані овочі - в дерев'яні бочки, пиво - в бочки або скляні пляшки тощо. Ці традиції, вироблені практикою впродовж історії торгівлі, мають наукову основу. Збереження якості товарів ^ ряді випадків цілком залежить від правильного застосування тари. Разом з тим заміна традиційних тароматеріалів для багатьох товарів стає необхідністю. Вибір нових тароматеріалів і видів тари вимагає значної наукової роботи, ретельної технологічної та комерційної перевірки. Спроба, наприклад, замінити скляну тару для пива жерс­тяними банками вимагає подолання значного психологічного бар'єру. Незвичним здається пакування в банки трикотажних, панчішно-шкарпетних виробів, простирадл тощо. Проте з позиції технології торгівлі така тара зручна.

Інтенсивно йде процес заміни дерев'яної тари картонною, полімерною, комбінованою. Удосконалюються і традиційні види тари. Нові дерев'яні ящики з тонкої дощечки, армовані дротом, набули широкого поширення в багатьох країнах світу завдяки новим якісним і економічним характеристикам. Збільшується випуск тари з дерев'яно-волокнистих матеріалів, фанери. Металева тара останніми роками починає виготовлятися зі сплавів легких металів. Вдоскона­лення скляної тари відбувається у двох напрямах: поліпшуються характеристики міцності, індивідуальності тарного скла, збільшується виробництво разової тари з тонкого скла. Розвиток целюлозно-паперової промисловості призвів до створення нових типів тарного картону з високими характеристиками міцності, волого-відштовхую­чими властивостями.

Особливо швидко удосконалюється тара із синтетичних мате­ріалів. Крім того, для упаковки використовуються багато інших видів полімерних матеріалів, застосовуються комбінації таких матеріалів.

За здатністю зберігати початкову форму при зовнішньому впливі тара класифікується на жорстку, напівжорстку, крихку і м'яку. Якщо жорстке упакування не змінює своїх форм та розмірів під впливом вантажу і при його транспортуванні, то напівжорстка менш стійка до таких впливів і може частково змінювати свою форму -деформуватися, зберігаючи в цілому задану конструкцією форму в межах встановлених обмежень. До основних видів жорсткої тари від­носяться ящики з деревини, деревинно-волокнистих матеріалів, фанери, шпону, гофрованого і суцільного картону, а також комбіновані -картонні стінки і планки з деревини, паперового лиття й металу; різні лотки; бочки з цільної деревини, клеєно-штамповані, металеві; барабани фанерні, навивні картонні та паперові, металеві; фляги, бідони; бутилі скляні.

До напівжорсткої тари стандарти відносять усі її види, що збері­гають свою форму після звільнення з-під продукту, але які володіють значно меншим опором до механічних впливів у порівнянні з жорст­кою споживчою тарою. Вона виготовляється з картону та обгорткового паперу з масовою характеристикою 200-250 г/м2, а також різноманіт­ний пластмас. До м'якої споживчої тари відносяться такі її види, що втрачають свою форму після звільнення з-під продукту: тара з паперу із масовою характеристикою 40-60 г/м2, штучних і синтетичних плівок.

До крихкої тари відносять тару, чутливу до дії динамічних навантажень.

Залежно від здатності підтримувати задані фізико-хімічні режими, тару поділяють на:

- герметичну - тара, конструкція якої забезпечує непроникливість газу, пару або рідини, тобто відсутній обмін між вмістом тари та навколишнім середовищем;

- ізотермічну - всередині якої упродовж визначеного часу збері­гається задана температура;

- ізобаричну - всередині якої зберігається заданий тиск;

- аерозольну, що надає продукції при її споживанні аерозольного стану.

Розрізняють також пиле-, світло-, жиро-, газо-, паро- та волого-непроникну тару.

За кратністю використання розрізняють тару одноразову, зворотну, багато-обігову, інвентарну і залогову.

Одноразова тара призначена для одноразового використання при постачанні продукції. До неї відноситься значна частина споживчої тари, яка після використання підлягає утилізації.

Зворотна тара - це тара, що була в обігу і використовується повторно. Основна частина транспортної тари в нашій країні відно­ситься до зворотної.

Багато-обігова тара призначена для багаторазового викорис­тання при постачанні продукції. Різновидом багато-обігової тари є інвентарна тара, яка належить конкретному підприємству і що підлягає поверненню даному підприємству.

Залогова - це тара, за яку при реалізації товару зі споживача стягується встановлена сума, що повертається йому при поверненні тари підприємствам торгівлі. Це в основному скляна тара.

Тару окремих видів класифікують також за методами виготов­лення, наприклад, на литу, штамповану, бондарну, клеєну, отриману методом екструзії, литтям під тиском тощо.

Має практичне значення виділення окремих видів тари за спеціалізацією: спеціалізована і універсальна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Основні способи та функції споживчої тари та упакування.

Споживча тара — тара, яка надходить до споживача з продукцією і не є самостійною транспортною одиницею; внутрішня тара.

Для виробництва споживчої упаковки велике значення має такі показники як гладкість і білизна поверхні картона.Белая поверхню забезпечить високий контраст зображення при друці.
Картон, що застосовується для виготовлення споживчої упаковки, залежно від складу і можливості друку можна розділити на наступні типи:

Хром-ерзац являє собою тонкий картон з щільністю від 200 до 400 г / м ². Цей матеріал часто використовується самостійно і в поєднанні з іншими пакувальними матеріалами. Хром-ерзац має вигляд тришарового коробкового картону, звичайно, двостороннього. Найчастіше тонкий картон, що володіє високою жорсткістю, застосовується у виробництві складних коробок. Для виробництва тонкого картону використовують волокнистий первинний матеріал і вторинна сировина, а також барвники, різні пігменти, що склеюють матеріали, а також крохмаль з метою надання більш якісного зовнішнього вигляду поверхні. Для виготовлення ящиків з клейовим кріпленням бічних стінок або із застосуванням металевих скріпок використовують картон щільністю від 401 до 1200 г / м ². З хром-ерзацу виготовляють майже всі коробки для пакування чаю, для пакування кондитерських виробів, для пакування парфумерії та інших споживчих сегментів ринку. Від інших видів картону хром-ерзац відрізняється, перш за все, товщиною, покриттям і якістю. Хром-ерзац являє собою коробковий картон, що виготовляється з біленої і сукна целюлози, а також деревної маси та макулатури, має крейдованого покриття. Хром-ерзац застосовується, як правило, для виготовлення споживчої тари із застосуванням одно-і багатокольоровим печаті.Етот пакувальний матеріал широко поширений. Його застосовують для пакування малогабаритних, легких продуктів. Це може бути зубна паста, а також пральний порошок, побутових виробів, кондитерських виробів і т.д.

• Мікрогофрокартон являє собою багатошаровий матеріал, що складається з шару відкритої гофри і верхнього шару звичайного картону будь-якого типу. Такий картон запечатується наступним чином: друк наноситься на верхній шар, а потім цей же шар приклеюється або каширується на відкриту гофр за допомогою спеціальних кашіровальних машинах. Відкритий мікрогофрокартон складається з 2-х шарів. Таким чином, після каширування отримують 3-х шаровий гофрокартон. Від кількості шарів і товщини шару гофри залежить жорсткість гофрокартону. Найчастіше для виготовлення упаковки цілком вистачає мікрогофрокартону з 3-х шарів з висотою хвилі гофри - 1.2 мм. Таким чином, мікрогофрокартон по товщині схожий на звичайний картон, але має цілий ряд переваг. Упаковка картонна виходить легкої і, тим не менше, досить міцною, така тара краще захищає що знаходиться всередині товар, який завдяки багатошаровості мікрогофрокартону менше схильний до пошкоджень. Також мікрогофрокартон ідеально підходить для упаковки великих і невеликих за розміром предметів. Добре використовують у харчовій, косметичної та фармацевтичної промисловості. "Мікрохвилі" дозволяють створювати навіть дуже маленькі коробки. Для їх виробництва годяться тільки тонкі, неміцні сорти простого картону. Конструктивні можливості мікрогофрокартону дозволяють створювати авторські моделі упаковки подарунків. За рахунок даних особливостей можна використовувати мікрогофрокартон у створенні малих рекламних форм і конструкцій. Навіть вітрини та дисплеї для розміщення товарів у супермаркетах. Мікрогофрокартон відрізняється невеликою ціною і екологічністю, на відміну від традиційно використовуваних для цих цілей матеріалів.

Кашованої гофрокартон являє собою тришаровий гофрокартон товщиною близько 3,5 мм. Третій шар цього матеріалу кашована картоном хром-ерзац з нанесеним на нього повнокольоровим зображенням. Упаковка з картону кашированного задовольняє потреби будь-якого споживача. Така тара використовується для пакування дорогого одягу.
Упаковка з кашированного гофрокартону найчастіше застосовується при упаковці дорогої продукції, яка вимагає якісної і міцної упаковки. На упаковку з кашированного гофрокартону наноситься повнокольоровий офсетний друк з лаком.
Кашованої мікрогофрокартон являє собою тришаровий мікрогофрокартон, товщина якого становить близько 1,8 мм, третій шар цього матеріалу кашована картоном хром-ерзац з нанесеним на нього повнокольоровим зображенням.
Каширується найчастіше білий або бурий всередині мікрогофрокартон, на який методом Кашировка наклеєний лист крейдованого глянсового паперу з потрібним кольоровим зображенням, або Дизайнерський папір. Товщина даного матеріалу - близько 2 мм.
Каширование микрогофрокартона або гофрокартону для виробництва упаковки потрібна, щоб більш надійно транспортувати товар і одночасно надати йому бездоганний вигляд.
Кашованої мікрогофрокартон займає не останнє місце в усіх галузях промисловості. Пакувальні матеріали та коробки з кашированного мікрогофро-і гофрокартону використовують при упаковці виноводочних виробів, посуду, електротоварів, побутової техніки, взуття мобільних телефонів, парфюмерно-косметичних наборів, постільної білизни, кондитерських виробів і багато чого іншого.
     Складні картонна коробка є одним з найпоширеніших видів упаковки споживчих товарів. Вона використовується для розливу харчових (у тому числі заморожених) продуктів: кондитерських виробів, чаю, кави, шоколаду, печива, готових сніданків. А також для сигарет, парфумерно-косметичної продукції, ліків, продукції побутової хімії, взуття, іграшок і т.п. які можуть бути складені під час транспортування.
      Виконання на картонних коробках високоякісної друку та тиснення зображень дозволяє зробити упаковку більш помітною, що підвищує цінність і привабливість самої продукції.
     Універсальні можливості картонної упаковки полягають в різноманітті розмірів і конструкцій коробок. Крім того, на такій упаковці можуть бути передбачені додаткові деталі і пристосування: незнімні внутрішні підставки, вікна, подовжені осторонь і т.д.
     До переваг картонних коробок також належить можливість наносити на одному аркуші картону друк для кількох коробок, які потім одночасно проходять рілевку і висікання.
     Складено картонні коробки виготовляються у вигляді плоских заготовок або у вигляді заздалегідь склеєних форм,
    Красива подарункова упаковка допоможе ефектно представити косметичні товари, парфумерні набори, лікеро-горілчану продукцію, посуд, постільна білизна, одяг. Картонні коробки класичних форм і незвичайних конфігурацій стануть яскравим запам'ятовується доповненням самих подарунків - сувенірів, ділових аксесуарів, канцтоварів та інших. Також в асортименті є коробки з картону з офісною печаткою, а також з кашированного гофрокартону та мікрогофрокартону.
     Компанія не тільки виготовляє подарункову упаковку різних форм і розмірів, а й займається створенням фірмового стилю та дизайну упаковки.

    Упаковка з картону і мікрогофрокартону може бути виконана з використанням офсетного друку і флексографічного друку:

     1. Упаковка з флексографічного печаткою - найбільш дешевий вид картонної упаковки (економія матеріалів - друк проводиться на рулонному матеріалі). Але при цьому якість друку і використовуваних матеріалів, як правило, набагато нижче, ніж при друку офсетним способом.
Типові приклади такого виду упаковки - упаковка під дешеві та масові товари: сіль, цукор, дешеві торти і т.д.
     2. Упаковка з офсетним друком - дорожчий тип упаковки. При цьому друк ведеться на листових матеріалах. Тут можливе застосування всіх типів декоративних та захисних елементів в упаковці: лакування будь-якими типами лаку, друк металізованими, пантонами і тріадними фарбами, ламінування, каширування оздоблювальними сортами паперу і картону. Приклади такої упаковки: коробки під взуття, шоколадні цукерки, прилади і т.д.

М'який пакувальний матеріал - споживче впакування дозволяє надійно захистити продукцію від зовнішніх впливів, повністю автоматизувати процес упаковування. До м'якого споживчій тарі ставиться тара, що виготовляє з одне- і багатошарових полімерних плівок і комбінованих матеріалів. При упаковуванні продукцію в плівкові або комбіновані матеріали автомати виконують фасовку продукції, герметизацію впакованої продукції й укладання в транспортну тару. Упакування з барвисто оформлених полімерних плівок естетичні, має привабливий зовнішній вигляд, містить інформацію про призначення продукції, способі її використання. Плівковий пакувальний матеріал має невелику питому масу й низьку ціну, тому, як правило, призначена для разового використання.

    Найпоширеніший пакувальний матеріал, є упакування з корпусом у формі рукава, із дном різної конфігурації, цільним або зі швом, з відкритою горловиною, із клапанами або без них. Відмітні ознаки різних пакетів - оформлення дна, наявність бічних згинів або складок. Як правило, форма й конструкція при впаковуванні рідкої й сипучої продукції визначається конструкцією агрегатів, на яких виробляється упаковування продукції. Звичайно місткість пакетів не перевищує 3000 див3. Закриваються пакети різними затворами. Основний спосіб виготовлення пакетів - зварювання, рідше склеювання, зшивання скобами, затисками і т.д. До цього ж виду впакування ставиться упакування у термоусаживающиеся й плівки, що скорочуються. Для виготовлення пакувального матеріалу використаються одношарові плівки з ПЭ, ПП, ПВХ.ПС і сополимеров стиролу, пенополистирола, ПА, різні багатошарові й комбіновані плівки.

 Тверда пакувальна полімерна тара.
Основне її призначення - забезпечити схоронність продукції у встановлені НТД строки, тобто охороняти товари від деформації, руйнувань, втрат. Тому впакування повинна мати певну механічну міцність і твердість, бути зручної в обігу й споживанні.

     До цього виду пакувального матеріалу ставиться споживча тара з листових матеріалів, формуемая різними видами термо- і механоформования; экструзионно-выдувная, литьевая, пресована.

    Пакувальний матеріал з листових матеріалів по економічності, обсягу виробництва й споживання уступає тільки плівковому впакуванню, перевершуючи її твердістю й формоустойчивостью. Для цього виду тари використають рулонні матеріали товщиною 0,25-1,0 мм й аркуші товщиною 0,5-2,0 мм.

    Упакування з листових матеріалів має просту конфігурацію. Це - касети, банки, стаканчики, коробки, ложки, коробки з осередками, коробки-касети і т.д. Видувний пакувальний матеріал. По обсягах виробництва посідає третє місце. По розмаїтості й функціональному призначенні вона задовольняє будь-яким вимогам споживачів. Її застосовують для всіляких продуктів: рідких, сипучих, пастообразных і твердих; газованих напоїв, пально-мастильних матеріалів, харчових і хімічних продуктів, косметичних і фармацевтичних товарів. Для його виготовлення застосовують практично всі види термопластов.

    Литьевая й пресована споживча тара виготовляється литтям під тиском і пресуванням з точним виконанням зовнішніх поверхонь, внутрішніх порожнин виробу. Однак ряд недоліків цих методів не дозволяє робити тару з товщиною стінок менш 1 мм. Литьевая й пресована тара значно дорожче впакування, виробленої іншими способами. Пресування й лиття під тиском застосовують для виготовлення твердої тари для дорогої продукції, а також окремих елементів упакування, що вимагають високої точності виконання (банки,коробки, піни,пробірки).

     Пакувальний матеріал з газонаполненных матеріалів. Для виготовлення такої тари найчастіше застосовують пінопласти з низькою щільністю (15-60 кг/м3), здатні витримувати значні питомі навантаження без залишкової деформації.

    Тару з пінопластів застосовують переважно для захисту продукції від ударів, поштовхів, механічних ушкоджень, температурних коливань, від проникнення вологи, дії мікроорганізмів, а також для зменшення її маси, підвищення довговічності й зниження вартості. Тара з газонаполненных матеріалів зберігає форму й пружні властивості в широкому діапазоні температур (від +75 до -60°С) завдяки низкою теплопровідності пінопластів (0,026 - 0,037 Вт/смхК), що обумовило їхнє застосування для термічної ізоляції.

    Тару з газонаполненных полімерів виготовляють методами лиття під тиском, пресування, видувного формования, беспрессового вспенивания, пневмо- і вакуумного формования. Споживчу тару виконують у вигляді коробок, вкладишів, кювет, лотків, банок і т.д. При виготовленні тари з газонаполненных матеріалів досягається значна економія матеріалу (до 30-40%), зменшується маса тари.

    Комбінована упакування включає комбінацію полімерних матеріалів з папером, картоном, фольгою. Це впакування забезпечує високу сохраняемость і високі споживчі властивості впакованої продукції.

     До цього виду впакувань ставиться упакування типу "флоу" (нанесення розплаву полімеру безпосередньо на впаковують изделия, що); упакування типу "скин" з використанням термоусадочных плівок (друга шкіра), коли на картонну підкладку поміщають виріб, обтягнутий усадочною плівкою. Упакування піддають нагріванню, плівка всідається й щільно облягає виріб. Окремі види продуктів упаковуються без підкладки, наприклад, м'ясо, овочі, фрукти, риба, батарейки, галантерейні изде-лия й т.д. Додатково може бути застосоване вакуумирование.

    Упакування типу "стреч" являють собою подвійну заготівлю з листового матеріалу (найчастіше картону), у якій вирізують вікно, що відповідає за формою впаковує изделию, що. Виріб закривають із двох сторін що розтягується або термоусадочной плівкою на основі ПВХ, ПВДХ, СЭВ, а кінці її закріплюють скобами, клеєм або зварюванням між аркушами картону. Для щільного прилягання плівки порожнина з виробом нагрівають і вакуумируют. Це впакування застосовують для парфумерних і косметичних засобів у пінах, флаконах, тубах, різних галантерейних і господарських товарів.

    Упакування типу "вителло" являють собою термоформованный склянку, що вставлений у клееный картонний циліндр. Склянка виготовляється з листового УПС, ПВХ-Ж товщиною 0,5-1,2 мм. Кришка впакування виготовляється із ПП, ПЭНП, ПЭВП методом лиття під тиском. Таке впакування використають для молочних продуктів, гірчиці, харчових приправ, товарів побутової хімії. Її можна оформляти печаткою в кілька фарб.

    Упакування типу "блістер" складається із твердої картонної підкладки й футляра із прозорого листового матеріалу. Футляр може мати форму правильної півкулі (упакування типу "блистер-бабл-пак") або повторювати по контурі впаковує изделие, що (упакування типу "блістер-контур-пак"). Футляр виготовляють методами термоформования й прикріплюють до картонної підкладки зварюванням, скобами або за допомогою клеїв-розплавів

     Для впакування типу "блістер" застосовують листові й плівкові матеріали на основі ПС, ПВХ-Ж, ацетатів, бутиратов і пропиатов целюлози, иономеров.

    Упакування типу "блістер" застосовують для лікарських препаратів, господарських товарів, канцелярських приналежностей, галантерейних, парфумерних і косметичних товарів, сувенірів, іграшок, інструмента й т.д.

Основним завданням упаковки є збереження кількості та якості упакованого товару на всьому шляху товаропросування від вироб­ництва до споживання.

У світі, де існує розподіл праці, життєвий цикл продукту скла­дається з кількох стадій: виробництво, переробка, розподіл, споживання, нарешті, утилізація відходів на всіх цих стадіях. Упаковка розгля­дається як такий же продукт, можливо лише з різною довжиною стадій свого життєвого циклу. І на кожній стадії вона виконує своє найголовніше завдання: доставити товари та продукти від виробника до безпосереднього споживача без втрат та пошкоджень. На цьому шляху існує багато перешкод, і щоб їх подолати, слід визначити ті функції, які покладаються на упаковку для вирішення головного її завдання.

Існують різні визначення цих функцій, більш того, їх розподіл чи пріоритетність різні для суспільства різного рівня розвитку, а загальні зміни виробничих, суспільних, політичних відносин у світі також впливають на ці пріоритети. Але для загального розуміння функцій упаковки їх можна згрупувати таким чином:

Упаковка:

*захист товару;

*функціональність;

*інформативність;

*екологічність;

*інструмент маркетингу.

 Упаковка повинна, відповідаючи вимогам продукту, споживача, ринку, вироблятися, наповнюватися, транспортуватися, виставлятися, продаватися, використовуватися і ліквідуватися. На жаль, розробни­кам упаковки не завжди вдається знайти компромісні рішення для задоволення всіх вимог до неї. Як правило, від цього компромісу найчастіше потерпають економічність та екологічність упаковки -вимоги, які часто не беруться до уваги. Для того, щоб відповідати всім вимогам і мати можливість приймати правильні рішення під час розробки й виготовлення упаковки, потрібна робота багатьох фахівців та експертів з маркетингу, дизайну, економіки, матеріального забезпе­чення, захисту довкілля.

Головною функцією упаковки є захист товару на всьому шляху від фасування в тару до споживання.

Завдання упаковки полягає в тому, щоб з моменту упаковки до моменту споживання товару зберегти його кількість, склад, якість, зберегти від змін його споживчі властивості, тобто запобігти змінам товару понад встановлених нормативів. Це завдання упаковки перед­бачає захист товару від механічної, фізичної, хімічної, кліматичної та біологічної дій, що стосується споживчої упаковки. Завданням транспортної упаковки є, перш за все захист від механічних пошкод­жень. Споживча упаковка повинна забезпечити захист товару від моменту відкриття транспортної упаковки у магазині до моменту його споживання.

У процесі розподілу товару механічної дії зазнає, перш за все, транспортне пакування. Споживча упаковка піддається такій дії лише в тому ступені, в якому на неї передається навантаження через транспортне пакування. Споживча упаковка має витримувати багато­кратне складування в роздрібній торгівлі, падіння, стискання та наван­таження, які виникають при переміщенні з іншими продуктами. Спо­живча упаковка не повинна розриватися, її вміст не повинен зазнава­ти кількісних змін, ламатися. Крім того, упаковка має виконувати й інші захисні функції (наприклад, зберігати аромат продукту).

Також важливо захистити продукт від простого фізичного пошкодження. Воно може статися на всьому шляху від виробника до споживача в результаті падіння упаковки з конвеєра пакувальної лінії, пошкодження її під час тряски, стискання та вібрації у транспортному засобі, на товарних складах, у разі проколювання упаковки. Від таких пошкоджень не застрахований жоден товар - від харчових продуктів до скляних чи електронних виробів. У такому разі важливим є проведення дослідних випробувань упаковки з продуктом у реальних натурних умовах, щоб визначитися з нормами різних характеристик та властивостей.

Нарешті, продукт необхідно захистити від змін властивостей під впливом хімічних або біологічних дій. Біологічні зміни властивостей продукту відбуваються під впливом мікроорганізмів: бактерій, гриб­ків, плісняви. Це призводить до зміни запаху, зовнішнього вигляду тощо. Псуються продукти і під впливом зовнішніх факторів довкілля: кисню, вологи, температури, світла, іноді це призводить до окиснення (масла, жири) або до висихання (хлібобулочні вироби), втрати аро­мату (парфуми, косметика) або, навпаки, появи стороннього запаху (цукерки, шоколад).

Метою захисту продукту від хімічних дій є попередження неба­жаних хімічних реакцій з навколишнім середовищем. Для харчових продуктів це, перш за все, захист продукту від кисню повітря, дія якого призводить до небажаних хімічних змін. Активність хімічних процесів зростає зі збільшенням терміну зберігання, і в окремих випадках захист продукту забезпечує тільки спеціальна упаковка.

Конкретні вимоги до захисту товару встановлюються з ураху­ванням його властивостей і планованого терміну його зберігання. Приведемо вимоги, які найчастіше зустрічаються, в цій сфері:

• харчові продукти, нечутливі до дії кисню повітря, необхідно захищати від інших шкідливих дій, наприклад, вологи (зернові продукти, мелені вироби, цукор, сіль та ін.);

продукти, чутливі до кисню повітря, необхідно захищати від проникнення повітря (кава в зернах, мелені прянощі тощо);

• слід видаляти з упаковки повітря, оскільки для погіршення якості досить кількості кисню, присутнього в упаковці (мелена кава, різані й ковбасні вироби та ін.);

в окремих випадках необхідно застосовувати світлонепроникну упаковку, оскільки деякі хімічні процеси прискорюються під впли­вом світла.

Серед фізичних дій виділимо дії, пов'язані з атмосферними впливами:

випаровування продуктом вологи, що супроводжується його висиханням;

вбирання продуктом атмосферної вологи;

випаровування ароматичних речовин продукту в атмосферу;

• вбирання продуктом стороннього аромату.

Захист продукту від хімічних дій зводиться в основному до усунення можливості проникнення повітря всередину упаковки; захист від фізичних дій набагато складніший, оскільки у пакувальних мате­ріалів різна проникність відносно повітря, вологи та ароматичних речовин.

Упаковка не повинна вступати у взаємодію з продуктом, і в неї не повинні потрапляти чужорідні матеріали. До упаковки пред'яв­ляються у зв'язку з цим підвищені вимоги відносно нешкідливості для здоров'я людини і попередження негативних змін продукту (його смаку, запаху, аромату).

При використанні штучних пакувальних матеріалів спостері­гається міграція їх складових елементів у продукт. У країнах - членах ЄЕС допускається загальна міграція у розмірі 60 міліграм на 1 кг продукту, для невеликих упаковок (менше 250 мл) - 10 мг/дм2.   

Споживча функція упаковки - це, перш за все, зручність упаков­ки під час її переробки (наповнення, закупорювання, складування)', розповсюдження товару на ринках та використання у споживача.

 Ця функція задовольняється, як правило, за рахунок конструкції, форми, об'єму та розмірів.

Під час переробки упаковки, особливо на фасувальних лініях чи автоматах, дуже важливо, щоб упаковка була стійкою до падіння, яка іноді, за заданої робочої швидкості конвеєра, може бути на критич­ному рівні. На це, як правило, впливають матеріал та форма упаковки. Легкі, полімерні пляшки менш стійкі, ніж скляні. Те ж саме можна сказати про вузьку та довгу упаковку порівняно з короткою та широ­кою. Упаковка, яка не може самостійно стояти у вертикальному поло­женні, потребує спеціальних засобів (захвати, тримачі), використання яких уповільнює процес фасування або закупорювання, потребує збільшення витрат на вартість товару.

Для найкращого розповсюдження товару на ринках упаковка повинна вільно- та ефективно розміщуватися в транспортній упаковці, для забезпечення механізації операцій навантаження, розвантаження та транспортування товарів - складатись у вантажні транспортні одиниці на піддонах або без них. Це ж саме стосується оптимального розміщення товарів та продуктів у вітринах магазинів і на прилавках супермаркетів. Для цього в упаковці застосовуються спеціальні конст­руктивні елементи (ручки, виїмки, поглиблення тощо) та системи маркування й кодування для автоматичного керування переміщенням товарів на складах і в магазинах.

Нарешті, ця функція дуже важлива для споживача, оскільки дає змогу найкраще задовольнити його вимоги та потреби. Можливість використовувати саме рекомендовану дозу продукту без зайвих його втрат, легкого відкривання будь-якої упаковки або майже автоматич­ного виконання операцій "відкрити" - "закрити" за умови довготрива­лого користування товаром, ефективно розмістити товари та продукти у відведених для цього місцях своїх домівок, розігріти чи охолодити продукти у домашніх умовах і ще безліч різних речей, на які споживач звертає свою увагу - усё це нині повинна вирішувати упаковка, яка навіть "реагує" на демографічні та соціальні зміни у суспільстві, "відгукується" на сучасні тенденції і зміни у нашому повсякденному житті і, перш за все, у побуті. Це важливо враховувати, тому що споживач об'єктивно є диктатором на ринку. Яка з виробничих ком­паній перша зверне увагу на підвищення ролі потреб і вимог спожи­вача, та й буде мати першість на ринку.

У кожного з нас є потреба якнайбільше дізнатися про продукти й товари, які ми плануємо купити. Дизайнери та виробники, вико­нуючи нормовані у деяких країнах вимоги до розміщення інформації на упаковці, а також, використовуючи дослідження ринку маркетоло­гами, шукають і застосовують різні прийоми для задоволення інфор­мативності упаковки. Ці прийоми спрямовані на інформацію про легальність, розповсюдження, призначення продукту та його рекламу.

 Інформація про легальність продукту включає, перш за все, наз­ву продукту, його виробника, адресу, масу чи об'єм, кінцевий термін використання, склад інгредієнтів, застереження щодо використання.

Про розповсюдження продукту, як правило, свідчать штрихові чи матричні коди, що має сприяти його продажу. Ця інформація розміщується як на споживчій, так і на транспортній упаковці.

Саме завдяки інформації про призначення товару та його рекла­му упаковка передає споживачеві дані й рекомендації про викорис­тання товарів, про вживання продуктів, про переваги саме цього това­ру порівняно з іншими. Коли покупка вже зроблена, то інформація на упаковці, неначе "мовчазний продавець", спілкується зі споживачем, повідомляючи про умови використання чи застерігаючи від якихось непотрібних, хибних дій. Саме інформативна функція упаковки, виконуючи рекламну роль за допомогою дизайну, графіки, кольору створює ефект пізнавання, бажання використовувати саме цю річ, вживати саме цей продукт, запам'ятати саме його.

Власне в цьому полягає функція упаковки як інструмента марке­тингу, оскільки надає змогу за допомогою цих прийомів вивчати уподобання споживачів, сприяти просуванню товарів на ринку. Упа­ковка має бути привабливою, вона повинна притягувати до себе споживача. Бо, як свідчать маркетингові дослідження, саме 80% рішень про купівлю товару споживач приймає безпосередньо в магазині чи супермаркеті. А там він, перш за все, бачить упаковку, а вже потім -товар. Крім того, слід враховувати появу нових віртуальних, наприк­лад, через Інтернет або за допомогою товстих торгових каталогів, засобів продажу товарів, коли вибір споживача залежить від того, що він побачить і яку інформацію йому донесуть.

Нарешті, не можна не враховувати екологічну функцію упа­ковки. Питання збереження довкілля в умовах розвитку пакувальної галузі особливо гостро постало в середині 80-х років минулого століт­тя. Було прийнято державні та міждержавні директиви. Але, мабуть, найголовнішим стало саме визнання як виробниками, так і спожива­чами товарів і продуктів те, до яких безповоротних катаклізмів може призвести бездіяльність щодо поводження з відходами упаковки. Саме свідомість розробників та виробників упаковки привернула увагу до важливих проблем: як зменшити кількість використаного пакувального матеріалу, як можна утилізувати чи повторно використати упаковку або переробити її у інші вироби чи перетворити в енергію, яким чином можна витягнути упаковку з купи сміття. Тут не існує єдиних рецептів. Людство вже навчилося управляти системами поводження з відходами упаковки, довівши їх утилізацію у деяких країнах до 70-80%.  Важливо тільки пам'ятати, що упаковка лише тоді перетво­рюється у сміття, коли людина позбавлена почуття відповідальності і просто недбало її викидає.

У зв'язку із захистом навколишнього середовища висуваються наступні вимоги до упаковки:

упакований товар не повинен забруднювати навколишнє середовище;

використані пакувальні засоби мають мінімально забруднювати навколишнє середовище;

необхідність повторного використання пакувальних матеріалів в цілях економії природних ресурсів.

 

Забруднення середовища упакованими продуктами можна попе­редити шляхом виробництва упаковки, що надійно закривається, не розсипається, міцної. Марнотратство матеріалів і зайве забруднення навколишнього середовища спостерігаються в тих випадках, коли упаковка не спорожняється повністю простим способом.

На користь захисту навколишнього середовища при плануванні упаковки необхідно передбачати застосування для її виробництва так званих "дружніх" по відношенню до природи матеріалів, які після використання відносно швидко розпадаються. До таких матеріалів перш за все відноситься папір, який піддається швидкому розкладанню в природному середовищі. Інші пакувальні матеріали мають обмежену природну сировинну базу.

В цілях захисту навколишнього середовища використану упа­ковку необхідно збирати і використовувати як вторинну сировину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

 

1.                      Тара й упакування; Під ред. Э.Г.Розанцева; М.; МГУПБ; 1999

2.                      Пакувальні матеріали і тара: Підручник. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006.-372с.

3.                      http://uk.wikipedia.org

4.                      http://aks.kiev.ua/

 

 

 

 

 

 

 

 



Создан 22 дек 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником