Шпори на Гос. экзамен/ Держ. іспити. Товарознавчий факультет

 
 

Шпори на Гос. экзамен/ Держ. іспити. Товарознавчий факультет

Шпори на Гос. экзамен/ Держ. іспити. Товарознавчий факультет



Лакофарбовы товари.
Лакофарбові матеріали включають оліфи, лаки, фарби, емалі, ґрунтовки,
шпатльовки і допоміжні матеріали для обробки, які утворюють стійкі до
зовнішніх умов покриття і підвищують естетичні властивості.
Лакофарбові матеріали – це складні складові, які містять
плівкоутворюючі речовини (синтетичні полімери, рослинні масла,
синтетичні жирні кислоти, ефіри целюлози, нафтопродукти, клеї,
силікати), пігменти (сухі фарби), наповнювачі (крейда, тальк, каолін та
ін.), розчинники (скипидар, бензин та ін.), сикативи – прискорювачі
висихання.
Якість ЛФМ визначається їх споживчими властивостями. Безпечність ЛФМ
залежить від їх складу, багато з них шкідливо діють на організм людини.
Функціональні властивості визначаються здатністю ЛФМ прилипати до
поверхні і створювати стійкі до зовнішніх умов покриття. До ергономічних
властивостей відносять зручність користування цими матеріалами, яка
визначається терміном висихання, тобто вони повинні швидко висихати.
Надійність ЛФМ характеризується зберігаємістю, довговічністю і
ремонтпридатністю покриття. Естетичні властивості обумовлені кольором,
блиском і прозорістю ЛФМ і покриття.
 
 
Скло

Класифікують скло за походженням, хімічним складом, основними властивостям і призначенням. Для виготовлення побутового посуду й декоративних виробів використовують оксидне скло, у якому основними склоутворювачами є оксиди кремнію, бору, алюмінію та ін.
Види скла, у яких основним склоутворювачем є оксид кремнію – SiО2, називають силікатними.

За призначенням побутові товари підрозділяють на посуд і декоративні вироби для сервіровки стола й прикраси інтер'єру, господарський посуд для зберігання харчових продуктів і домашнього консервування, кухонний посуд для приготування їжі, лампові вироби (лампові резервуари, лампове скло) і дзеркала.
За складом скла розрізняють посуд з натрій-кальцій-силікатного, спеціального побутового й кришталевого скла. Столовий посуд виготовляють із натрій-кальцій-силікатного скла, кришталю різних видів, а також із глушеного боросилікатного скла; господарський посуд - з натрій-кальцій-силікатного скла з добавками, які підвищують хімічну й термічну стійкість; кухонний  -  зі спеціального побутового скла й ситалів.
За забарвленням розрізняють посуд зі скла безбарвного, кольорового (фарбованого) і накладного (двох- і багатошарового). Назви кольоровому склу дають за кольором тону (жовті, зелені, рожеві й т. д.), за природою барвника (кобальтові, марганцеві), за аналогією з дорогоцінними каменями: рубіни (червоні), топази (жовтувато-коричневі), сапфіри (ясно-сині), смарагди (ясно-зелені).
За способом формування розрізняють посуд ручного, вільного, машинного видування, пресований, пресовидувний, багатостадійного формування, молірований, відцентрового виготовлення [3].
За способом термічної обробки розрізняють посуд незміцнений, тобто відпалений, і зміцнений загартуванням. Переважну масу виробів із сортового скла й всі кришталеві вироби випускають відпаленими.

Види скляного посуду. Існує біля тридцяти найменувань посуду для сервіровки стола; це склянки, бокальчики, чарки, келихи, фужери, глечики, графини, цукорниці, масельнички, вази для сервіровки стола (для фруктів, варення, печива, крему, цукерок, салатники), менажниці та ін. Декоративні вироби - це скляна скульптура, вази для квітів, туалетні прилади, келихи у формі рога, блюда й ін.

Споживчі властивості й основні ознаки асортименту скляних виробів формуються на стадії проектування й конструювання при створенні пробних зразків та у процесі серійного виготовлення. При розробці нових виробів художник враховує умови їх експлуатації, метод формування, необхідність забезпечення зручності користування й довговічності виробів, вимоги художнього стилю й моди. Виходячи із цього, визначають склад і забарвлення скла, конфігурацію виробів у цілому і в деталях, товщину стінки, спосіб декорування та ін

 

 

Парфюмерны товари

Класифікація ароматів

Існує кілька варіантів класифікацій ароматів. Французький парфумерний комітет 'le Comіte francaіs du parfum' у 1990 році запропонував таку класифікацію:

Цитрусові

У "цитрусових" відчуваються ефірні олії, отримані вижиманням цедри плодів, таких як лимон, бергамот, апельсин, грейпфрут і т.д. У цьому сімействі знаходяться перші одеколони, використовувані чоловіками і жінками.

1. Цитрусові

2. Цитрусові квіткові шипрові

3. Цитрусові пряні

4. Цитрусові деревні

5. Цитрусові ароматичні

Квіткові

Це сімейство, найважливіше , групує парфуми, головною темою яких є квітка: троянда, жасмин, фіалка, бузок, конвалія, нарцис, тубероза:

1. Одна квітка

2. Квітка лаванди

3. Квітковий букет

4. Квітковий, зелені

5. Квітковий, альдегідний

6. Квітковий, деревний

7. Квітковий, деревний, фруктовий

Папороті (фужери)

Ця назва не має ніякого відношення до запаху папоротей, містить акорд із нот лаванди, деревних, дубового моху, кумарину, бергамоту і т.д.

1. Папороть

2. Папороть, амбровий, м'який

3. Папороть, квітковий, амбровий

4. Папороть, пряний

5. Папороть, ароматичний

Шипри

Назва цього сімейства йде від парфумів, що Франсуа Коті назвала так при їхньому випуску в 1917 р. Успіх цього шипра був таким, що він став головою великого cімейства, що поєднує парфуми, засновані, головним чином, на акордах дубового моху, ладаника-лабданума, пачулі, бергамоту:

1. Шипр

2. Шипр, квітковий

3. Шипр, квітковий, альдегідний

4. Шипр, фруктовий

5. Шипр, зелені

6. Шипр, ароматичний

7. Шипр, шкіри

Деревні

Це сімейство включає парфуми з теплими відтінками, такими як сандал і пачулі, іноді сухими, як кедр, і ветивер. У чоловічих композиціях поряд з деревними присутні лавандові і цитрусові ноти.

1. Деревний

2. Деревний хвойний, цитрусовий

3. Деревний, ароматичний

4. Деревний, пряний

5. Деревної, пряний, шкіри

6. Деревний, амбровий

Амброві

За назвою "парфуми амброві", які ще називають "східними парфумами", групуються в композиції з м'якими, пудровыми, ванільними, ладаника-лабданума і яскраво вираженими тваринними нотами. Підродина з м'яким амбровим запахом найбільше поширена в цій категорії.

1. Амбровий, квітковий, деревний

2. Амбровий, квітковий, пряний

3. Амбровий, м'який

4. Амбровий, цитрусовый

5. Напівамбровий, квітковий

Шкіра

Своєрідне в парфумерії сімейство об'єднало парфуми із сухими нотами, у яких намагалися відтворити характерний запах шкіри (дим, спалене дерево, тютюн) з "головними" квітковими відтінками. Існує небагато парфумів цього типу. Тому ми не представляємо їхній барвисто.

1. Шкіра

2. Шкіра, квіткові

3. Шкіра, тютюн

 

"Ноти" ароматів

Дійсні французькі парфуми, як пісня, складаються з окремих нот, сполучення яких називається акордом.

Верхня нота (чи початкова, головна) визначає наше перше враження від зустрічі з новим ароматом. Якщо продовжувати музичну аналогію, то це щось начебто увертюри. Незважаючи на те, що життя верхньої ноти коротке (через 15 хвилин летучі компоненти уже випаровуються), творці парфумів покладають на неї дуже важливу задачу: зацікавити, потягнути, зачарувати клієнта. Найчастіше для цього використовуються свіжі цитрусові запахи (лимон, цитрон, бергамот, апельсин).
Середня нота (чи нота серця, серцева, серединна) набагато більш стійка. Її можна відчути через 10-20 хвилин після того, як ви нанесли парфуми на тіло. Протягом годин-двох запах середньої ноти відчуємо найкраще , а потім інтенсивність починає поступово слабшати. Як правило, тут застосовуються квіткові, деревні чи пряні компоненти.
Нижня нота (чи базова, фонова, кінцева, основна) тримається 10-15 годин, а іноді і довше. Це - "фінал" запашної опери. Саме цей аромат залишається на одязі і волоссі, коли випаровується середня складова парфумів. Нижню ноту створюють за допомогою важколетучих компонентів, таких, як сандалове дерево, мускус, пачулі, ваніль.

 

 

 

Металохоз. тов

Классификация и ассортимент металлохозяйственных изделий.

Металлохозяйственные изделия подразделяют на группы по назначению: металлическая посуда, приборы и принадлежности, облегчающие домашний труд, ножевые изделия и столовые принадлежности, товары ремонтно-строительного назначения, инструменты, товары для личного подсобного хозяйства, нагревательные и осветительные приборы.

Группы товаров подразделяются на подргуппы, виды и разновидности. Металлохозяйственные товары различают по исходному материалу, способу изготовления, отделке, фасонам, размерам, по комплектности.

Металлическая посуда изготавливается из стали, чугуна, алюминия, сплавов меди:

- стальная - черная, эмалированная, луженая, из нержавеющей стали, крашеная;

- алюминиевая - легкая, прочная, обладает высокой теплопроводностью, стойкостью к коррозии. Недостатки: под воздействием пищи и воды темнеет, при механическом воздействии появляются царапины. Кислоты и щелочи разъедают алюминий, поэтому применять алюминевую посуду следует для готовки блюд, не содержащих кислоту;

- латунная - ассортимент ограничен: чайники, кофейники, самовары, тазы для варенья и др.;

- мельхиоровая, нейзильбертовая - имеет высокие гигиенические и эстетические свойства, сахарницы, конфетницы, ведра для охлаждения шампанского и др.

По назначению металлическая посуда подразделяется на пищевую и непищевую.

Пищевая посуда - столовая, чайная, кофейная, кухонная, для хранения и переноса пищи и пищевых продуктов.

Непищевая посуда применяется для разных хозяйственных нужд (для переноса, хранения, непищевых продуктов, для стирки).

Металлическая посуда украшается деколью, живописью, трафаретом. Мельхиоровая, нейзильберовая, латунная - чернением, серебрением, золочением, гравировкой, филигранью, чеканкой.

Чернение - специальный состав (серебро, медь и другием компоненты) наносится в углубления рисунка, полученного гравировкой.

Филигрань - на поверхности металлических изделий напаиваются ажурные узоры из тонкой серебряной, золотой или медной проволоки.

Гравировка - на металлические изделия наносится рисунок в виде росписи или узких линий; применяется с золочением, чернением для мельхиоровой, нейзильберовой посуды.

Приборы и принадлежности, облегчающие домашний труд: приборы для приготовления пищи (мясорубки, шинковки и др.), принадлежности для уборки, стирки, глаженья белья, разные хозяйственные приборы (бытовые весы, сушилки для тарелок и др.).

Ножевые изделия и столовые принадлежности. Ножи различаются хозяйственные (хлеборезные, кухонные, поварская тройка - мясной, хлебный, коренчатый), буфетные (нож для масла, для сыра, для лимона, для фруктов), складные.

Столовые принадлежности. К ним относятся ложки столовые, десертные, чайные, кофейные, разливательные, для специй.

Столовые ножи часто выпускают в паре с вилками. Вилки подразделяются по количеству рожков - 4,3- и 2-рожковые. К столовым и буфетным принадлежностям относят: столовые наборы на 6 или 12 персон (состоят из ножей, вилок, столовых и чайных ложек).

 



Создан 22 дек 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником