Комерційне право - Практікум

 
 

Комерційне право - Практікум

Опорнік



Міністерство освіти і науки України
Київський національний торговельно-економічний університет








Л.А. Микитенко



Комерційне право


Практикум















Київ 2004
Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено


Автор Л.А. Микитенко, ст. викл.


Практикум обговорено та схвалено на засіданні кафедри комерційного права від 07.09.2004 р., протокол № 2 та на засіданні Методичної комісії ФЕМПу від 13.10.2004 р., протокол № 2.


Рецензент Л.М. Кравченко, канд. юрид. наук, ст. викл.


Навчально-методичне видання

Комерційне право

ПРАКТИКУМ


Автор МИКИТЕНКО Людмила Андріївна


















Зміст

Вступ 6

Тема 1. Поняття, система і джерела комерційного права
Рекомендована література до теми 8
Теоретичні питання 8
Тестові завдання для самоконтролю 8

Тема 2. Державне регулювання торгівлі в Україні
Рекомендована література до теми 10
Теоретичні питання 10
Практичні та ситуаційні завдання 11
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 14
Тестові завдання для самоконтролю 14

Тема 3. Правовий статус торговельних організацій та індивідуальних підприємців у сфері торгівлі
Рекомендована література до теми 23
Теоретичні питання 23
Практичні та ситуаційні завдання 23-24
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 25
Тестові завдання для самоконтролю 26
Самостійна робота студентів 32

Тема 4. Ліцензування торговельної діяльності
Рекомендована література до теми 33
Теоретичні питання 33
Практичні та ситуаційні завдання 34-35
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 37
Тестові завдання для самоконтролю 38

Тема 5. Патентування торговельної діяльності
Рекомендована література до теми 41
Теоретичні питання 41
Практичні та ситуаційні завдання 41-42
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 44
Тестові завдання для самоконтролю 44

Тема 6. Правове регулювання оптового торговельного обороту
Рекомендована література до теми 47
Теоретичні питання 47
Практичні та ситуаційні завдання 47
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 47
Тестові завдання для самоконтролю 48

Тема 7. Правове регулювання торговельного обслуговування населення
Рекомендована література до теми 52
Теоретичні питання 52
Практичні та ситуаційні завдання 52-53
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 54
Тестові завдання для самоконтролю 55

Тема 8. Договори в торговельній діяльності
Рекомендована література до теми 58
Теоретичні питання 58
Практичні та ситуаційні завдання 59
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 61
Тестові завдання для самоконтролю 62

Тема 9. Правове регулювання договору купівлі - продажу в
торговельній діяльності
Рекомендована література до теми 68
Теоретичні питання 68
Практичні та ситуаційні завдання 68-69
Рекомендовані нормативно-правові акти до
практичних та ситуаційних завдань 71
Тестові завдання для самоконтролю 71

Тема 10. Правове регулювання розрахунково-кредитних відносин в
торговельному обороті
Рекомендована література до теми 73
Теоретичні питання 73
Практичні та ситуаційні завдання 74
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 76
Тестові завдання для самоконтролю 77

Тема 11. Правове забезпечення захисту прав споживачів
Рекомендована література до теми 79
Теоретичні питання 79
Практичні та ситуаційні завдання 79-80
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 81
Тестові завдання для самоконтролю 81

Тема 12. Податки як засіб регулювання торговельної діяльності
Рекомендована література до теми 83
Теоретичні питання 83
Практичні та ситуаційні завдання 83-84
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 86
Тестові завдання для самоконтролю 88

Тема 13. Відповідальність за правопорушення в торговельній
діяльності
Рекомендована література до теми 89
Теоретичні питання 89
Практичні та ситуаційні завдання 89-90
Рекомендована література до практичних та ситуа-
ційних завдань 90

Список рекомендованої літератури 92


Вступ

Практикум з курсу “Комерційне право” розрахований для студентів всіх спеціальностей та форм навчання.
Головною метою викладання даного курсу є формування у студентів системи правових знань невід’ємно пов’язаних з їх професійною підготовкою, яка поєднує вивчення теоретичних проблем торгівлі з їх практичним опрацюванням на семінарських заняттях.
В умовах становлення ринкових відносин в Україні набирає сили такий вид господарської діяльності, як торговельна діяльність, що здійснюється як юридичними особами всіх форм власності, так і фізичними особами - суб’єктам підприємницької діяльності. Саме законодавство, що регламентує комерційну діяльність покликане забезпечувати регламентацію різноманітних відносин у торговельній діяльності (сфері обслуговування населення, захисту прав споживачів) та спрямовується на підвищення правосвідомості підприємців в торговельній сфері і контролюючих органів.
У рамках даного навчального курсу розкривається зміст основних законодавчих актів, що регулюють торговельну діяльність в Україні.
Вивчення навчального курсу “Комерційне право” базується на засвоєних знаннях, здобутих із курсів “Основи стандартизації та управління якістю”, “Основи права”, “Економічна теорія”, “Основи конституційного права України”, “Організація торгівлі”.
Зважаючи на різноманітність правовідносин, які викають в торговельній діяльності, ця навчальна дисципліна докладно вивчає порядок державного регулювання торговельної діяльності, повноваження контролюючих органів в сфері торгівлі та їх компетенцію, правовий статус торговельних організацій та громадян-підприємців, загальні принципи здійснення торговельної діяльності, легітимацію торговельної діяльності та порядок здійснення торговельної діяльності на території України, договірні відносини, які виникають при укладанні договорів купівлі-продажу в торгівлі, кредитно-розрахункові та податкові відносини, порядок захисту прав споживачів та підстави відповідальності як посадових осіб, так і підприємців в торгівлі.
Практикум з курсу "Комерційне право" має на меті допомогти викладачам та студентам у підготовці до семінарських (практичних) занять.
Основна мета практичних занять - навчити студентів розуміти зміст закону, застосовувати норми права і теоретичні знання в конкретних ситуаціях. Це досягається за допомогою збалансованої методики, яка поєднує вивчення теоретичних проблем з їх практичним опрацюванням на семінарських (практичних) заняттях.
Приступаючи до вирішення завдань (теоретичних, практичних, ситуаційних, тестових), які ілюструють конкретні питання курсу, студенти повинні насамперед, належним чином опрацювати теоретичний матеріал, нормативно-правові акти, судову практику, уважно прочитати текст завдання, яке ілюструє конкретну тему програми курсу, і оцінити фактичні відносини, що виникли між учасниками ситуації, з точки зору їх відповідності чинному законодавству.
До кожної теми в практикумі наводяться теоретичні-контрольні питання, які дають певний орієнтир при її вивченні.
Ситуаційні завдання, які викладено в практикумі сприяють більш повному розкриттю здібностей студентів, формують у них практичні навички та зацікавленість курсом, активізують мислення, виробляють вміння самостійно здобувати знання, спонукають студентів регулярно працювати з нормативно-правовими актами та юридичною літературою.
Для вирішення ситуаційного завдання, студент повинен, крім ознайомлення з рекомендованою літературою, визначити вид та характер відносин, які мають місце у даному випадку, виділити факти, що мають юридичне значення для розв'язання конкретної справи по суті, що в свою чергу, дозволить правильно кваліфікувати дії суб'єктів права з юридичних позицій. Після цього необхідно знайти нормативно-правовий акт (закон, постанову, указ, інше юридичне джерело), який регулює дані правовідносини, конкретну правову норму або кілька норм, що безпосередньо стосуються ситуації, проаналізувати ці правові джерела і тільки потім дати обґрунтоване вирішення завдання.
Відповіді на запитання ситуаційних завдань, потрібно розкрити та обґрунтувати, адже, для повного розкриття запитання недостатньо тільки здійснити посилання на нормативно-правовий акт, - його слід прокоментувати і пов'язати із змістом завдання. Отже, студент повинен визначити юридичне значення кожного факту, наведеного в ситуаційному завданні, юридично сформулювати питання про права і обов'язки, що виникли між учасниками даних правовідносин, про обґрунтованість їх вимог, а якщо справа вже вирішена певними органами, то й дати свій висновок про обґрунтованість рішення цього органу.
У практикумі також наводяться практичні та тестові завдання із зазначеного курсу, які дають можливість перевірити знання студентів, а також спрямовані на розвиток аналітичного мислення, набуття інформації з проблем правового регулювання торговельної діяльності.
Самостійна позаудиторна робота студента передбачає як вивчення літературних джерел, так і виконання індивідуальних завдань - добір прикладів із судової практики, самотестування, складання процесуальних документів, вирішення ситуаційних завдань.

Тема 1: Поняття, система і джерела комерційного права

Рекомендована література до теми: 1, 2, 4, 6, 12, 14, 21, 40, 52, 96, 120, 130, 131, 142-145, 147, 148.

Теоретичні питання

1. Дайте визначення основних понять: комерційне право, комерційні відносини, господарська діяльність, підприємницька діяльність, комерційна діяльність.
2. Що таке система комерційного права?
3. Охарактеризуйте торговельні відносини приватно-правового та публічного характеру.
4. Перерахуйте та наведіть приклади галузей права з якими співвідноситься комерційне право?
5. Перерахуйте та охарактеризуйте основні принципи і тенденції розвитку комерційного права в Україні.
6. Назвіть джерела комерційного права України.
7. Проаналізуйте шляхи вдосконалення комерційного законодавства в Україні.

Тестові завдання

1. Комерційне право це:
а) сукупність комерційних відносини, які виникають між суб’єктами комерційної діяльності, їх контрагентами, органами управління в процесі організації і здійснення комерційної діяльності, виробництва і реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;
б) обсяг правовідносин, що регулюються нормативними актами, а також коло осіб, до яких такі акти призначені;
в) система правових норм, що регулюють комерційні відносини у процесі організації та безпосереднього здійснення комерційної діяльності;
г) норми, за допомогою яких здійснюється міжнародно–правове регулювання комерційної діяльності.

2. Відносини, які регулюються комерційним правом поділяються на:
а) відносини державного, колективного та приватно-правового характеру;
б) відносини публічно-правового характеру та відносини в сфері державного управління;
в) відносини приватно-правового та публічно-правового характеру;
г) трудові, кримінальні відносини та відносини приватно-правового характеру.

3. Ініціативна, систематична на власний ризик діяльність по закупівлі, зберіганню, реалізації товарів, направлена на задоволення потреб ринку, з метою отримання прибутку яка здійснюється фізичними та юридичними особами які зареєстровані як підприємці це:
а) господарська діяльність;
б) торговельна діяльність;
в) підприємницька діяльність;
г) посередницька діяльність.

4. Торговельна діяльність це:
а) безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку;
б) безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність юридичних осіб і громадян, по здійсненню купівлі і продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку;
в) будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою;
г) діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для послідуючої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької діяльності.
5. До осіб, які не мають права займатися підприємницькою діяльністю відносяться:
а) посадові особи органів державної влади;
б) громадяни, які досягли 18 років;
в) іноземці;
г) особи без громадянства.

6. Джерела комерційного права це:
а) керівні роз’яснення з питань застосування діючого законодавства при розгляді різних категорій справ;
б) система правових норм, що регулюють комерційні відносини у процесі організації та безпосереднього здійснення комерційної діяльності;
в) норми, за допомогою яких здійснюється міжнародно–правове регулювання комерційної діяльності;
г) в нашій системі права є акти компетентних державних органів, що встановлюють або санкціонують норми права. Це зовнішні форми вираження правотворчої діяльності держави, за допомогою якої воля законодавця стає обов’язковою для виконання.

7. Джерелами комерційного права є:
а) звичаї;
б) судові прецеденти;
в) Укази Президента України;
г) рішення Конституційного Суду.

Тема 2: Державне регулювання торгівлі в Україні

Рекомендована література до теми: 1, 3, 4, 6, 9, 17, 19, 20, 22, 25-27, 31, 37-41, 57, 84, 90, 94, 99, 114, 127, 130-132, 142, 144-146.

Теоретичні питання

1. Перерахуйте основні засоби державного регулювання торговельної діяльності.
2. Зазначте, які особи не мають права займатися підприємницькою діяльністю?
3. Назвіть види підприємницької діяльності в яких забороняється підприємництво?
4. Що таке державний нагляд у торгівлі?
5. Що відносить до державного контролю у торгівлі?
6. В чому полягає відміна державного нагляду від державного контролю?
7. Назвіть види державного контролю?
8. Що таке економічна конкуренція?
9. Що відноситься до монопольного (домінуючого) становища на ринку?
10. Що таке стандартизація та сертифікація товарів?
11. Хто здійснює державне регулювання цін і тарифів в Україні?

Практичні завдання

Завдання 1
Чи вправі органи державної контрольно-ревізійної служби застосовувати до приватних підприємств фінансові санкції на підставі пункту 10 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та пункту 7 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"?

Завдання 2
За яких умов державна інспекція по контролю за цінами може застосовувати санкції, передбачені Законом України "Про ціни і ціноутворення", до підприємств, що необґрунтовано одержали виручку за паркування автомобілів на стоянці?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
Приватне підприємство "Геліос" має роздрібну торговельну мережу, яка складається з 20 магазинів. Товар, отриманий від постачальників, спочатку поставляється на базу підприємства, а потім відпускається у магазини. При здійсненні відпуску товару в магазині у накладних робиться позначка про те, що сертифікати відповідності на відпущений товар знаходяться на базі приватного підприємства "Геліос". Такий порядок прийнятий з тієї причини, що постачальники при відпуску кожної партії товару видають один примірник сертифіката. Посадові особи органу у справах захисту прав споживачів вимагають наявності копій сертифікатів, засвідчених печаткою постачальників товарів, у кожній торговельній точці.

Запитання:
1. Для чого потрібні сертифікати на кожній торговельній точці?
2. Чи правомірні такі вимоги посадовими особами органу у справах прав споживачів?
3. Обґрунтуйте свою відповідь.

Ситуаційне завдання 2
Податковий інспектор Державної податкової інспекції, провадив позапланову тематичну документальну перевірку, стосовно сплати торговельним підприємством "Бонус" податків та зборів. В ході цієї перевірки податковим інспектором було виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов’язкової звітності. В зв'язку з цими обставинами податковим інспектором було складено акт перевірки на основі якого підприємство "Бонус" повинно було сплатити фінансові санкції. В свою чергу юрисконсульт торговельного підприємства "Бонус" заперечував проти легітимності здійснення такої перевірки мотивуючи це тим, що в даному випадку податкова інспекція не мала права провадити позапланову перевірку підприємства, а щодо застосування фінансових санкцій, то підприємство не повинно їх сплачувати, оскільки податковим інспектором не було додержано 10-денного терміну прийняття рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій. Окрім того, в акті перевірки не було зроблено посилання на законодавчі акти вимоги яких порушено. Торговельне підприємство "Бонус" подало позов до господарського суду про визнання акту перевірки недійсним.

Запитання:
1. Чи може податкова інспекція провадити позапланову невиїзну тематичну документальну перевірку?
2. Чи може бути визнане недійсним рішення державного податкового органу лише з тих підстав, що у складеному цим органом акті перевірки відсутні посилання на законодавчі акти, вимоги яких порушено, а також у разі недодержання 10-денного терміну прийняття рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій?
3. Яку дату слід вважати днем встановлення податковим органом порушення законодавства про податки?
4. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Ситуаційне завдання 3
Торговельне підприємство "Проун" займається виробництвом та реалізацією тютюнових виробів. В ході перевірки цього підприємства, Держспоживстандартом були виявлені порушення правил маркування, які встановлені ГОСТ 3935-81 "Цигарки, загальні технічні умови", а саме, не було вказано клас цигарок на пачках, найменування підприємства виробника та його місцезнаходження, номер машини та номер бригади на кожній цигарці.

Запитання:
1. Чи несуть відповідальність суб'єкти підприємницької діяльності, які виробляють та реалізують тютюнові роби з порушення правил маркування?
2. Чи було в даному випадку вчинене правопорушення стосовно маркування тютюнових виробів?
3. Чи можна в даному випадку, притягти винну особу до адміністративної відповідальності?
4. Чи є це порушення Декрету Кабінету Міністрів України "Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення"?

Ситуаційне завдання 4
Під час проведення зустрічної перевірки приватного підприємства "Смерека", щодо сплати податку на додану вартість, податковий інспектор вимагав надання документів та їх ксерокопій про фінансово-господарську діяльність, отриманих доходах, витратах, інформації про наявність та обіг засобів на цих рахунках та іншу інформацію, яка пов'язана зі сплатою податків та інших платежів, банківських виписок, договорів. На вимогу податківців, керівник приватного підприємства "Смерека" не надав копії цих документів, а лише їх оригінали, мотивуючи тим, що це незаконна вимога.
В свою чергу, податковий інспектор зазначив, що при невиконанні його вимог, щодо надання ксерокопій, він звернеться в податкову міліцію та сприятиме закриттю рахунків приватного підприємства.

Запитання:
1. Чи обґрунтовані вимоги податкового інспектора при проведенні перевірки приватного підприємства?
2. Чи є підстави, при відмові у видачі копій документів, для відвідування підприємства податковою міліцією?
3. Наскільки обґрунтовані вимоги податкового інспектора про закриття рахунків підприємства?

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. №1023- ХІІ // Голос України 08.06.91.р. №110.
2. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 груд. 1990 р. № 509-XII //Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
3. Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР // Урядовий кур'єр. - 1996 р. - № 15-16.
4. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності "Указом Президента України від 23.07.98 р. № 817/98 //Голос України від 29. 07. 98 р. № 143.
5. Про державний нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення: Декрет Кабінету Міністрів України
6. Порядок заняття торговельною діяльність і правила торговельного обслуговування населення: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 лют. 1995 р. №108. //Урядовий кур'єр. - 1995.- № 28.
7. Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами: Наказ Мінекономіки від 24. 07. 2002 р. № 218 // Офіційний вісник України. - 2002 р. - № 34. - ст. 1632.
8. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів: Лист Вищого арбітражного суду України від 10.03.98 р. № 01-8/91.

Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така перевірка це:
а) планова виїзна перевірка;
б) позапланова виїзна перевірка;
в) зустрічна перевірка;
г) може бути як плановою так і позаплановою виїзною перевіркою.

2. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за:
а) письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу;
б) рішенням керівників як контролюючого органу так і підприємства;
в) письмовим рішенням інспектора відповідного контролюючого органу;
г) рішенням керівника відповідного контролюючого органу.

3. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності:
а) не частіше одного разу на календарний;
б) не частіше двох раз на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу;
в) не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу;
г) не частіше двох разів на календарний рік.

4. Перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин яка передбачена Указом Президента України:
а) планова виїзна перевірка;
б) позапланова виїзна перевірка;
в) зустрічна перевірка;
г) може бути як плановою так і позаплановою виїзною перевіркою.

5. Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом:
а) державної податкової служби;
б) Кабінетом Міністрів України;
в) всіма контролюючими органами;
г) Верховною Радою України.

6. Підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності ведення журналів щодо відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів носить:
а) рекомендаційний характер;
б) обов'язків характер;
в) тільки за рішенням та полагодженням контролюючого органу;
г) тільки за рішенням керівника контролюючого органу.
7. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для:
а) подачі позовної заяви до господарського суду;
б) в обов'язковому порядку допуску на об'єкт який перевіряється;
в) тільки за письмовим дозволом керівника контролюючого органу;
г) недопущення його до проведення перевірки.

8. Недодержання 10-денного терміну прийняття рішення контролюючого органу про застосування та стягнення фінансових санкцій із СПД:
а) не є підставою для визнання відповідного рішення державного податкового органу недійсним;
б) є підставою для визнання відповідного рішення державного податкового органу недійсним;
в) є підставою для визнання відповідного рішення державного податкового органу дійсним, якщо це рішення було оформлено належним чином;
г) не є підставою для визнання відповідного рішення державного податкового органу недійсним, коли про це не заперечує СПД.

9. Здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, це головна задача:
а) податкової інспекції;
б) державної контрольно-ревізійної служби;
в) Рахункової палати України;
г) Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики.

10. Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики, його територіальні відділення здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі:
а) рішення суду;
б) рішення самого контролюючого органу у справах захисту прав споживачів;
в) отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів;
г) голови державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики.

11. Органи, які здійснюють реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності або видають ліцензії на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, а також видають інші дозволи, передбачені законодавством:
а) не можуть ставити як умову реєстрації чи видачі ліцензій, інших дозволів відрахування коштів на користь будь-яких бюджетних або позабюджетних фондів, установ, підприємств, організацій чи окремих осіб;
б) можуть ставити як умову реєстрації чи видачі ліцензій, інших дозволів відрахування коштів на користь будь-яких бюджетних або позабюджетних фондів, установ, підприємств, організацій чи окремих осіб якщо таке рішення прийняте керівником відповідного органу;
в) можуть ставити як умову реєстрації чи видачі ліцензій, інших дозволів відрахування коштів на користь будь-яких бюджетних або позабюджетних фондів, установ, підприємств, організацій чи окремих осіб, оскільки дана норма міститься в законодавстві;
г) не можуть ставити як умову реєстрації чи видачі ліцензій, інших дозволів відрахування коштів на користь будь-яких бюджетних або позабюджетних фондів, установ, підприємств, організацій чи окремих осіб, якщо це підприємство не державної власності.

12. Чи може бути визнане недійсним рішення державного податкового органу лише з тих підстав, що у складеному цим органом акті перевірки відсутні посилання на законодавчі акти, вимоги яких порушено:
а) так, може, оскільки таке рішення не є обґрунтованим та не підкріплене нормативним актом;
б) сама лише відсутність у складеному державним податковим органом акті перевірки посилання на законодавчі акти, вимоги яких порушено господарюючим суб'єктом, не є підставою для визнання відповідного рішення державного податкового органу недійсним;
в) може, якщо суб'єкт господарювання не поставив підпис на акті перевірки;
г) не може, в тому випадку, якщо суб'єкт господарювання поставив підпис на акті перевірки.

13. Право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі:
а) коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення без дати її проведення;
б) коли йому не пізніше ніж за п'ять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення;
в) коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення;
г) коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

14. Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють:
а) Державний комітет з технічного регулювання та споживчої політики;
б) Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації;
в) Державний комітет по захисту прав споживачів;
г) Кабінет міністрів України.

15. Документ, який виданий уповноваженим (акредитованим) Державним комітетом з технічного регулювання та споживчої політики органом згідно з правилами державної системи сертифікації, який засвідчує, що харчові продукти і продовольча сировина належним чином ідентифіковані і відповідають вимогам чинних нормативних документів це:
а) міжнародний стандарт якості продукції;
б) сертифікат відповідності;
в) ліцензія;
г) свідоцтво.

16. Процедура обов'язкової сертифікації товарів включає в себе:
а) перевірку та випробування продукції;
б) вимірювання та перевірку продукції;
в) систематизацію та вимірювання продукції;
г) утилізацію продукції.

17. Для того, щоб провести сертифікацію товарів, суб'єкт підприємницької діяльності повинен:
а) отримати сертифікат відповідності;
б) отримати сертифікат якості;
в) отримати ліцензію;
г) уклас¬ти договір з відповідним органом, який буде її здійс¬нювати.

18. Обов'язкова сертифікація товарів здійсню¬ється:
а) на платній основі;
б) на безоплатній основі;
в) за рішенням центру сертифікації;
г) за рішення Держспоживстандарту України.

19. Контроль за дотриманням стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювання, а також інших вимог, пов'я¬заних з якістю продукції, здійснює:
а) комітет по захисту прав споживачів і його територіальні відділення;
б) Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації і його територіальні відділення;
в) центральні органи Державного комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики і його територіальні органи — центри.

20. Чи потрібні сертифікати відповідності на кожній торговельній точці:
а) таке рішення приймає суб’єкт господарювання, в залежності від місця реалізації товару;
б) наявність сертифікатів відповідності на товари, які підлягають обов’язковій сертифікації, повинна бути забезпечена підприємством у кожній господарській одиниці;
в) якщо підприємство має мережу торгових об’єктів, то при відпуску товарів зі складу (бази) у магазини мажуть видаватися копії цих сертифікатів, засвідчені підписом керівника цього підприємства або уповноваженою на те посадовою особою і печаткою із зазначенням дати її видачі;
г) наявність сертифікату та його копії на кожній торговій точні мати не обов’язково, достатньо, щоб сертифікат відповідності був у головного підприємства.

21. Змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку:
а) економічна конкуренція (конкуренція);
б) монополістична діяльність;
в) Зловживання монопольним становищем;
г) монополізація.

22. Досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища це:
а) економічна конкуренція (конкуренція);
б) монополістична діяльність;
в) Зловживання монопольним становищем;
г) монополізація.

23. Дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, зокрема обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку це:
а) економічна конкуренція (конкуренція);
б) монополістична діяльність;
в) зловживання монопольним (домінуючим) становищем;
г) монополізація.

24. Антиконкурентними узгодженими діями є:
а) досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища;
б) узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;
б) змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання;
в) дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

25. Якщо особа, що вчинила антиконкурентні узгоджені дії, але раніше за інших учасників цих дій, добровільно повідомила про це Антимонопольний комітет України чи його територіальне відділення та надала інформацію, яка має суттєве значення для прийняття рішення у справі:
а) звільняється від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій;
б) притягується до відповідальності на загальних підставах;
в) за рішенням суду може бути звільнена від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій;
г) за рішенням Антимонопольного комітету України може бути звільнена від відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

26. Суб'єкт господарювання, доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній фінансовий рік чи вартість активів якого не перевищує суми, еквівалентної 500 тисячам євро, визначеної за курсом Національного банку України, що діяв в останній день фінансового року, якщо на ринках, на яких діє цей підприємець, є конкуренти із значно більшою ринковою часткою це:
а) велика корпорація;
б) малий та середній СПД;
в) середнє підприємство;
г) всі суб'єкти господарювання.

27. Антимонопольний комітет України є:
а) органом виконавчої влади;
б) спеціально уповноважений орган Кабінету Міністрів України;
в) центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом;
г) центральним органом виконавчої влади.

28. Антимонопольний комітет України підконтрольний:
а) Президенту України;
б) Верховній Раді України;
в) Кабінету Міністрів України;
г) всім, вище перерахованим органам.

29. Антимонопольний комітет України підзвітний:
а) Президенту України;
б) Верховній Раді України;
в) Кабінету Міністрів України;
г) всім, вище перерахованим органам.

30. До системи органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету, відносяться:
а) територіальні відділення;
б) Антимонопольний комітет України;
в) Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення;
г) Кабінету Міністрів України та Антимонопольний комітет України.

31. Змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку це:
а) економічна конкуренція;
б) монопольне становище;
в) недобросовісна конкуренція;
г) концентрація виробництва.

32. Досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища це:
а) економічна конкуренція;
б) монополізація;
в) недобросовісна конкуренція;
г) концентрація виробництва.

33. Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує:
а) 50 відсотків;
б) 45 відсотків;
в) 35 відсотків;
г) 30 відсотків.

34. Контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції покладається на:
а) Кабінет міністрів України;
б) контрольно-ревізійне управління;
в) Державний комітет з технічного регулювання та споживчої політики;
г) Антимонопольний комітет.

Тема 3: Правовий статус торговельних організацій та індивідуальних підприємців у сфері торгівлі

Рекомендована література до теми: 2-4,10,12,14,16-18,23,28,35,36,38,46,73,74,88,93,117-119,130,131,135,140-144,119,150.

Теоретичні питання

1. Поняття й ознаки торговельної організації.
2. Порядок створення торговельної організації.
3. Порядок реорганізація і ліквідація торговельної організації.
4. Перерахуйте основні види реорганізації торговельної організації.
5. Правовий статус індивідуальних підприємців у торгівлі.
6. Особливості оподаткування індивідуальних підприємців.

Практичні завдання

Завдання 1
Чи може бути віднесена до господарств агропромислового комплексу заготівельна контора райспоживспілки?

Завдання 2
Чи можна створити дочірнє підприємство як окремий суб’єкт підприємницької діяльності? Чи покладено на материнську компанію матеріальну відповідальність за зобов’язаннями дочірнього підприємства?

Завдання 3
Чи необхідно фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, мати печатку і якщо так, то як її отримувати?

Завдання 4
Чи обов'язково громадянам, які хочуть займатися торгівлею на ринку, реєструватися як підприємці?





Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
Одна з релігійних організацій, яка була визнана юридичною особою, вирішила заснувати підсобне підприємство з виробництва предметів, які необхідні для різних релігійних обрядів. У зв'язку з цим, був розроблений статут підсобного підприємства, в якому передбачалось виділення церковного майна в господарське відання підприємству та відрахування частини прибутку на потреби засновника. Органи державної реєстрації, при розгляді цих установчих документів відмовились реєструвати підсобне підприємство як юридичну особу, посилаючись на те, що, по-перше, діюче законодавство не містить такої організаційно-правової форми комерційної діяльності, як підсобне підприємства, по-друге, право господарського відання закріплюється лише за державним та комунальним майном. У зв'язку з цим, органи державної реєстрації, запропонували релігійній організації вибрати іншу організаційну-правову форму комерційної діяльності, необхідної для виконання статутних задач.
Представники релігійної організації звернулися в юридичну фірму за консультацією.

Запитання:
1. Яку відповідь може дати в цьому випадку юрисконсульт.
2. Розкрийте правовий статус та ознаки релігійної організації.
3. Що таке право господарського відання та оперативного управління?
5. За якими підприємствами закріплюється право господарського відання та оперативного управління?

Ситуаційне завдання 2
При розробці статуту виробничого кооперативу більшістю засновників було прийнято рішення про створення в кооперативі неподільного фонду і визначений його розмір. В статуті було передбачено, що до моменту реєстрації кооперативу члени кооперативу зобов'язані внести не менше п'яти відсотків пайового внеску, а іншу частину - на протязі двох років з моменту реєстрації кооперативу. Кооперативу надавалось право випускати акції. Також, було передбачено, що на випадок смерті члена кооперативу спадкоємці не мають права прийому, їм лише виплачується вартість внесеного паю.
Ознайомившись з протоколом загальних зборів, орган державної реєстрації відмовив в реєстрації цьому кооперативу.

Запитання:
Чи правомірна відмова в реєстрації кооперативу, і якщо правомірна, то які зміни повинні бути внесені в статут?

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. - К.: Істина, 2003. - 208 с.
2. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10.04.1992 р. №2265-ХІІ // Голос України. - 9.05.1992. - № 85.
9. Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15. 05. 2003 р. № 755-116 // Голос України. - 2003 . - № 115-116.
3. Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України: Указ Президента України від 16.03.1995 № 2265-ХІІ // Урядовий кур'єр. - 18. 03.1995 р. - № 41.
4. Про затвердження Єдиного тарифу на послуги, пов'язані з придбанням, зберіганням, обліком, перевезенням вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, вибухових матеріалів, а також щодо предметів, на які поширюється дозвільна система: Постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1993 р. N 253 // http://www.rada.gov.ua
5. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16.07.99 р. № 996-XIV Класифікація організаційно-правових форм господарювання: затв. наказом Держстандарту України від 22.11.94 р. № 288.
6. Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення: наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165 // Офіційний вісник України. - 1997. - 26. - с. 66. (із змінами та доповненнями).
7. Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року // Офіційний вісник України. - 1997. - №17. - ст. 765.
8. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: Затв. Постановою Правління Національного Банку України від 18. 12. 1998 р. № 527 //Офіційний вісник України. - 1999. - № 1. - С. 23.

Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Право власності відповідно до чинного законодавства це:
а) врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном;
б) комплекс повноважень власника щодо володіння, користування та розпорядження майном;
в) суспільні відносини з приводу привласнення засобів виробництва і продуктів праці;
г) правовий режим майна.

2. Підприємство відповідає по своїм зобов`язанням:
а) самостійно всім своїм майном;
б) самостійно всім своїм майном, за винятком державної частки майна;
в) самостійно всім своїм майном, отриманим за результати господарської діяльності;
г) всім своїм майном та додатково майном власників (засновників).

3. Підприємство яке утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором) є:
а) унітарним;
б) господарським товариством;
в) корпоративним;
г) колективним підприємством.

4. Господарські товариства:
а) не є юридичними особами;
б) є юридичними особами;
в) можуть як бути, так і не бути юридичними особами, за вибором власника;
г) це вирішують власники товариства.

5. Якi iз перелiчених пiдприємницьких структур мають статус юридичної особи?
а) дочiрнє пiдприємство;
б) представництво торговельної організації;
в) вiддiлення банку;
г) фiлiал підприємства.

6. Яке з перерахованих підприємств, в залежності від форм власності, не передбачене законодавством:
а) колективне;
б) змішане;
в) державне;
г) сімейне.

7. Підприємство створене на власності адміністративно-територіальних одиниць:
а) державно-комунальне;
б) колективне;
в) спільне;
г) мале підприємство.

8. До підприємств колективної форми власності відносяться:
а) виробничі кооперативи, споживчі товариства, підприємства об’єднань громадян, релігійні організації;
б) виробничі кооперативи, споживчі товариства, підприємства об’єднань громадян, релігійні організації, господарські товариства;
в) виробничі кооперативи, господарські товариства, підприємства об’єднань громадян;
г) виробничі кооперативи, споживчі товариства, підприємства об’єднань громадян.

9. Самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об’єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного організованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів це:
а) господарське товариство;
б) споживче товариство;
в) споживча кооперація;
г) виробничий кооператив.

10. Тимчасовим статутним об`єднанням є:
а) консорціум;
б) франчайза;
в) холдінг;
г) асоціація.

11. Яке з об’єднань підприємств не є юридичною особою:
а) промислово-фінансова група;
б) асоціація;
в) корпорація;
г) консорціум.

12. Майно казенному підприємству належить на:
а) праві власності;
б) праві оперативного управління;
в) праві повного господарського відання;
г) спільній сумісній власності.

13. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію казенного підприємства приймає:
а) власник або уповноважений ним орган;
б) Верховна Рада України;
в) Фонд держмайна України;
г) Кабінет Міністрів України.

14. Якi з перелічених структур мають статус юридичної особи:
а) дочірнє підприємство;
б) представництво акціонерного товариства;
в) відділення комерційного банку;
г) філіал підприємства.

15. Керівник філії юридичної особи діє на підставі:
а) положення, яке затверджене юридичною особою, що створила філію;
б) самостійно від імені юридичної особи, що створила філію;
в) довіреності, яка одержана від відповідної юридичної особи;
г) відповідно до положення, затвердженого органом державної реєстрації.

16. Чи може пiдприємство створити фiлiю з правами юридичної особи?
а) пiдприємство має право створювати вiдособленi пiдроздiли з правом вiдкриття поточних рахункiв без права юридичної особи;
б) правом юридичної особи може бути надiлене тiльки представництво пiдприємства;
в) фiлiя пiдприємства може бути юридичною особою, якщо про це прийняте вiдповiдне положення самим пiдприємством;
г) право надавати статус юридичної особи вiдособленим пiдроздiлам належить державним органам управлiння.

17. Акціонерне товариство діє на основі таких документів:
а) установчого договору і статуту;
б) установчого договору;
в) колективного договору;
г) статуту.

18. Реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться в таких органах:
а) у Кабінеті Міністрів України;
б) в районній Державній адміністрації;
в) в районній податковій інспекції;
г) в органах статистики державного управління.

19. Державна реєстрація суб`єктів підприємницької діяльності здійснюється протягом не більше:
а) 5 ( 1 ) робочих днів;
б) 15 робочих днів;
в) 10 робочих днів;
г) 3 робочих днів.

20. Скасування (припинення) державної реєстрації суб'єкта господарювання здійснюється:
а) тільки на підставі рішення суду;
б) органом державної реєстрації;
в) за особистою заявою суб'єкта господарювання, а також на підставі рішення суду;
г) за особистою заявою суб'єкта господарювання.
21. Який з документів не повинен подаватись для державної реєстрації:
а) установчі документи;
б) довідка про повне формування статутного фонду;
в) документ про внесення плати за державну реєстрацію;
г) реєстраційна картка.

22. Що не є підставою для перереєстрації суб’єкта підприємницької діяльності:
а) зміна місцезнаходження СПД;
б) зміна назви (П.І.П.) СПД;
в) зміна форми власності СПД;
г) зміна організаційно-правової форми.

23. У яких формах здiйснюється реорганізація підприємства?
а) злиття, приєднання, перетворення, виділення, поділу;
б) приєднання, лiквiдацiя, злиття, поділу, виділення;
в) санації, перетворення, перереєстрація, виділення, поділу;
г) об’єднання, перетворення, санації, виділення, поділу.

24. При якій з форм реорганізації не відбувається припинення юридичної особи:
а) виділ;
б) поділ;
в) перетворення;
г) приєднання.

25. Підприємство вважається ліквідованим з моменту:
а) виключення підприємства з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ);
б) після прийняття рішення лiквiдацiйною комісією;
в) за рішенням господарського суду ліквідується самим підприємством в особі його органу управління;
г) за рішенням місцевої державної адміністрації.

26. Чи має право кредитор вимагати звернення стягнення на частку боржника у статутному фонді господарського товариства?
а) в разі відсутності у боржника достатніх коштів для задоволення вимог кредитора, останній має право вимагати звернення стягнення частку боржника, яка належить йому як засновнику чи учаснику товариства;
б) кредитор має право вимагати звернення стягнення не тільки на майно боржника у вигляді внесків до статутного фонду, але й на майно, яке боржник передав товариству у власність;
в) кредитор не має права вимагати звернення стягнення на внески боржника у статутному фонді товариства, оскільки це майно вже є власністю товариства;
г) ці питання вирішуються господарським судом залежно від обставин конкретної справи.

27. Наслідком пропуску терміну заявлення вимог кредиторів до підприємства, що ліквідується, є:
а) вимоги вважаються погашеними;
б) вимоги задовольняються після задоволення всіх виявлених вимог і вимог, заявлених у строк;
в) у задоволенні вимог може бути відмовлено;
г) вимоги не приймаються до розгляду ліквідаційною комісією.

28. Об`єднання підприємств ліквідується:
а) за рішенням підприємств, які входять до нього;
б) за рішенням Кабінету Міністрів України;
в) за рішенням податкової інспекції;
г) за рішенням Фонду державного майна.

29. Фізична особа - підприємець вiдповiдатиме за борги перед кредиторами та третіми особами:
а) усім належним йому майном;
б) усiм належним йому майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення;
в) тiльки майном, яке використовується для здійснення підприємницької діяльності;
г) майном, що належить тiльки цьому підприємцю.

30. Добровільне об’єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об’єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні та розподілу доходу між членами, відповідно до їх трудової участі у його діяльності це:
а) господарське товариство;
б) споживче товариство;
в) споживча кооперація;
г) виробничий кооператив.
Самостійна робота студентів

Доберіть до кожного пункту лівої колонки відповідний пункт правої
Категорія Визначення
1. Ознаки підприємства 1. З'єднання окремих підприємств у результаті приєднання одного підприємства до іншого або внаслідок одержання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю іншого підприємства.
2. Підприємство 2. Установа, яка не є юридичною особою, діє від імені головного підприємства на підставі окремого положення, має свій рахунок та здійснює господарські операції, передбачені положенням про неї, за наявності і в межах дозволу, наданого головною юридичною особою.
3. Філія 3. Самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.
4. Види підприємств 4. Асоціація, корпорація, концерн, консорціум.
5 Види об'єднань підприємств 5. Приватне, колективне, комунальне, державне, змішаної форми власності.
6 Статут 6. Самостійний суб’єктом права; є господарюючим суб'єктом; є статутним суб’єктом; має права юридичної особи; метою діяльності є отримання прибутку; має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг;
управління здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування
7 Корпорація 7. Договірне об'єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності.
8 Статутний фонд 8. Локальний нормативний акт, який затверджується учасниками господарського товариства і регулює питання створення, діяльності ліквідації господарського товариства.

9 Види підприємств 9. Договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів з метою провадження певної господарської діяльності.
10 Асоціація 10. Сукупність матеріальних та грошових коштів підприємства, що є його власністю та фіксується в статуті підприємства, який обумовлений чинним законодавством від обсягів діяльності, або визначений, виходячи з можливостей засновників та іміджу підприємства

Тема 4: Ліцензування торговельної діяльності

Рекомендована література до теми: 2-4, 6, 8, 18, 20, 42, 44, 47, 50, 53, 97, 102, 109, 112, 121, 130, 131, 143-145, 148, 151, 152.

Теоретичні питання

1. Розкрийте порядок ліцензування торговельної діяльності.
2. Які види торговельної діяльності підлягають ліцензуванню?
3. Які повноваження експертно-апеляційної ради в системі ліцензування?
4. Які органи уповноважені видавати ліцензії на певні види торговельної діяльності?
5. Назвіть підстави анулювання ліцензії?

Практичні завдання

Завдання 1
Підприємство отримало за договором лікеро-горілчану продукцію, ліцензії на реалізацію якої не має. Чи може воно, не придбаваючи ліцензії, здійснити оптовий продаж цієї продукції за договором комісії, за умови, що у комітента є відповідна ліцензія?

Завдання 2
Чи може філія, яка є структурним підрозділом підприємства – виробника алкогольних напоїв i не має статусу юридичної особи, працювати (реалізовувати продукцію) за ліцензією головного підприємства?

Завдання 3
Які фінансові санкції застосовуються податковими органами до суб’єктів господарювання за провадження господарської діяльності без ліцензії (крім тих, що передбачені Законом України від 19.12.95 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва i торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами»)?

Завдання 4
Підприємство змінило організаційно-правову форму: із ВАТ на ТОВ. Чи необхідно в даному випадку переоформлювати ліцензію і патенти, строк дії яких ще не закінчився?

Завдання 5
Підприємство займається оптовою та роздрібною торгівлею алкогольними напоями. Чи мають право:
1. Постачальники вимагати пред'явлення відповідної ліцензії?
2. Перевіряючі органи вимагати наявності оригіналу ліцензії на право роздрібної торгівлі в місці продажу вказаних товарів?
3. Обласне управління державного департаменту регулювання обороту алкоголю та тютюну анулювати ліцензії за відсутності обладнання для перевірки дійсності марок акцизного збору?

Завдання 6
Якщо підприємець не здійснював діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) через непередбачені обставини або якщо ліцензію анульовано, чи звільняється він від сплати коштів за ліцензію в повному обсязі, якщо ліцензія була одержана до введення в дію нового Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"?

Завдання 7
Приватне підприємство, яке займається торгівлею, розвозить зі складу по торговельних точках свій товар орендованим автомобілем. Згідно з новим Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом підлягають ліцензуванню. Чи потрібно в даному випадку, приватному підприємству придбавати ліцензію?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
Торговельне підприємство "Дункан" займалося оптовою торгівлею напоїв. При здійсненні планової перевірки податковий інспектор вияв, що на реалізацію таких напоїв як "Джин-тонік", "Ром-кола", у торговельного підприємства відсутня ліцензія. Власник такого підприємства мотивував це тим, що оптова торгівля цього напою не підлягає ліцензуванню, оскільки не відноситься до алкогольних напоїв. Податковий інспектор не погодився із твердженням керівника підприємства і наклав штраф за здійснення такої діяльності без ліцензії. В кінці цього ж робочого дня, той самий податковий і інспектор, прийшов знову і наклав повторний штраф за реалізацію напоїв "Джин-тонік" та "Ром-кола" без ліцензії.

Запитання:
1. Чи підлягає ліцензуванню реалізація напою «Джин-тонік»?
2. Яка передбачена відповідальність за здійснення оптової торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії?
3. Чи може бути накладено декілька штрафів в один і той самий день одним і тим же органом податкової служби?

Ситуаційне завдання 2
В 1998 році гр. Васильніков зареєструвався в органах державної реєстрації, як приватний підприємець. Після чого він надавав послуги по перевезенню пасажирів і вантажу на легкових автомобілях-таксі. В арсеналі такої діяльності були задіяні 10 легкових автомобілів. Після здійснення перевірки, в травні 2002 року, податковий інспектор, виявив порушення з боку приватного підприємця. Податковий інспектор зазначив, що 05.04 2001 р. було доповнено ст. 9 пунктом 34, де зазначалось надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі підлягають ліцензуванню, окрім того податковий інспектор зауважив, що потрібно мати ліцензію на кожен транспортний засіб. В зв'язку з цим, на приватного підприємця були накладені штрафні санкції. Приватний підприємець зазначив, що при здійсненні надання послуг перевезення на легкових автомобілях-таксі він не отримав ліцензії, оскільки в п.33 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 6 січня 2001 р., зазначено, що ліцензію потрібно отримати для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, але, щодо таксі нічого не зазначено.

Запитання:
1. Чи потрібно мати ліцензію на надання послуг по перевезенню пасажирів і вантажів на таксі?
2. Чи правомірні вимоги податкового інспектора з приводу отримання ліцензії на кожний транспортний засіб?
3. Чи можна притягти господарюючого суб'єкта до адміністративної відповідальності без наявності ліцензії?
4. Аргументуйте свою відповідь.

Ситуаційне завдання 3
Торговельне підприємство "Медікомгруп" вирішило займається торгівлею медичних препаратів партіями. В ході планування такої діяльності, у підприємства постало питання, щодо придбанням ліцензії, а саме, яку ліцензію придбавати, на оптову чи роздрібну торгівлю медикаментами. Керівник торговельного підприємства вирішив звернутися за роз'ясненням, щодо придбання ліцензії до Державної податкової інспекції. В податковій інспекції зазначили, що оскільки законодавчо не урегульоване визначення оптової і роздрібної торгівлі, то питання придбання тієї чи іншої ліцензії (на оптову чи роздрібну торгівлю), є не принциповим?

Запитання:
1. Якими нормативно-правовими актами визначено поняття оптової та роздрібної торгівлі?
2. Яку ліцензію (оптову чи роздрібну) необхідно придбати підприємству, якщо воно має намір робити реалізацію медикаментів партіями?
4. Чи справедлива точка зору районної ДПІ?

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. - К. : Істина, 2003 р.
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 груд. 1984 № 8073-Х/Кодекси України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – Кн. 1.
3. Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР // Урядовий кур'єр. - 1996 р. - № 15-16.
4. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 06. 2000 р. №1775-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. 2000. - № 36.- Ст. 299.
5. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 груд. 1990 р. № 509-XII //Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
6. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23. 03.1996 р. № 98/96-ВР//Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36. – Ст. 82.
7. Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: Закон України від 11. 01.2001 р. № 2209- ІІІ // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 21.
8. Про внесення змін до Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 1. 06. 2000р. № 1776-ІІІ // Урядовий кур'єр. - 2000. - № 129.
9. Про автомобільний транспорт: закон України від 15 травня 2001 р. № 2344-III // Голос України. - 2001. - № 83.
10. Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13. 07.1998 р. № 1077 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 28. – С. 53.
11. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями: постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.96 р. № 854 // Урядовий кур'єр. - 1996. - № 174.
12. Про додаткові вимоги до умов реалізації спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: постанова Кабінету Міністрів України від 01.02.97 р. № 117 // Урядовий кур"єр.- 1997. - № 23-24.
13. Щодо визначення термінів "оптова торгівля" та "роздрібна торгівля": наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі від 29.12. 1998 р. № 15-06 / 30-928.
14. Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни та визначення: лист Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 17. 03 1998 р. № 15-03/129-192.
15. Щодо реєстрації галузевого стандарту: лист Державного комітету стандартизації, метрології і сертифікації України від 07.02.2001 р. № 2-3/7-751.
16. Щодо ліцензування надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі: лист Держпідприємництва від 07.09.2001 р. № 3-451-1441/5518.
17. Про ліцензування (щодо ліцензування нових видів діяльності, що не підлягали ліцензуванню раніше: листа ДПАУ від 08.11.2000 р. № 14781/7/18-0317.
18. Лист Вищого арбітражного суду України від 26.06.95 р. № 01-8/453 (із змінами та доповненнями, внесеними листом від 25.10.2000 р. № 01-8/570).

Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Ліцензія це:
а) державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності;
б) документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання певних умов;
в) документ встановленого зразка, який видається виробником у разі введення продукції в обіг і яким засвідчується відповідність продуктів лову та харчової продукції з них встановленим законодавством та нормативними документами вимогам;
г) документ незалежно від його виду, виду матеріального носія інформації, місця і часу створення та форми власності на нього, що припинив виконувати функції, для яких був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на значущість для особи, суспільства чи держави або цінність для власника також як об'єкт рухомого майна.

2. До органу з питань ліцензування відносяться:
а) орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган;
б) державні податкові органи;
в) органи місцевого самоврядування;
г) Кабінет Міністрів України.

3. Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк:
а) не пізніше трьох робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви,
б) не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви,
в) не пізніше одного місяця з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви,
г) на протязі десяти днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.

4. Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:
а) недостовірність даних у документах, поданих заявником; невідповідність заявника згідно з поданими документами ;
б) наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;
в) невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
г) використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.
5. Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність, орган ліцензування видає ліцензіату:
а) ліцензію для кожного відокремленого підрозділу;
б) засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій;
в) ліцензію для кожної торгової точки ліцензіата;
г) копії ліцензій, які нотаріально посвідчені.

6. Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться:
а) не більше 2 разів на рік;
б) щоквартально;
в) не менше одного разу на рік;
г) не частіше одного разу на рік.

7. Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють:
а) Кабінет Міністрів України;
б) податкові органи;
в) спеціально уповноважений орган та інші органи виконавчої влади в межах їх повноважень шляхом проведення планових та позапланових перевірок;
г) Держспоживстандарт.

8. Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через:
а) десять днів з дня його прийняття;
б) семи днів з дня його прийняття;
в) п'яти днів з дня його прийняття;
г) одного місяця з дня його прийняття.

9. Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено :
а) в експерто-апеляційній раді;
б) в Кабінеті міністрів України;
в) в міністерствах та відомствах;
г) у судовому порядку.





Тема 5: Патентування торговельної діяльності

Рекомендована література до теми: 3, 4, 10, 18, 24, 35, 36, 43, 51, 52, 81, 82, 95, 96, 101, 104-106, 123-126, 129-131, 133, 134, 136, 137, 139, 142-145, 148, 150.

Теоретичні питання

1. Розкрийте особливості торговельної діяльності як об'єкту патентування.
2. Перерахуйте види патентів та назвіть їх особливості.
3. Визначте порядок використання торгового патенту.
4. Яке правове значення придбання торгового патенту?
5. В чому полягають особливості використання патенту комерсанта-підприємця без створення юридичної особи?
6. Яка передбачена відповідальність суб'єктів торговельної діяльності за здійснення торгівлі без патенту?

Практичні завдання

Завдання 1
Юридична особа – резидент України здійснює роздрібну торговельну діяльність за готівку. Має на земельній ділянці за однією адресою магазин, розташований в окремій будівлі, i торговельний зал для покупців, в якому продаються продовольчі, промислові та господарчі товари. А також – кіоск, що займає окреме приміщення, але не має вбудованого торговельного залу для покупців, в якому продаються періодичні видання друкованих засобів масової інформації. На які види діяльності та в якій кількості повинна придбати патенти така юридична особа?

Завдання 2
Підприємство придбало спеціальний торговий патент для здійснення торговельної діяльності. Відповідно до Закону про патентування власники спеціального торгового патенту не ведуть податковий облік і не сплачують ПДВ. Однак податкові органи вимагають представляти податкову декларацію по ньому. Чи правомірні дії податкових органів?



Завдання 3
Приватний підприємець здійснює торгівлю на ринку, при цьому придбаває патент вартістю 30 гривень на місяць. Чи мав право член сім'ї іноді замінювати підприємця на ринку (наприклад, у разі його хвороби або з інших причин), не придбаваючи при цьому патент більшої вартості (45 грн.), як того вимагає податковий інспектор?

Завдання 4
Юридична особа – резидент України здійснює роздрібну торговельну діяльність за готівку. Має на земельній ділянці за однією адресою магазин, розташований в окремій будівлі, i торговельний зал для покупців, в якому продаються продовольчі, промислові та господарчі товари. А також – кіоск, що займає окреме приміщення, але не має вбудованого торговельного залу для покупців, в якому продаються періодичні видання друкованих засобів масової інформації. На які види діяльності та в якій кількості повинна придбати патенти така юридична особа?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
Підприємство "Оттава", яке знаходиться в місті Києві, надає послуги з виготовлення столярних виробів (вікон, дверей) на замовлення інших організацій, для здійснення ремонтних i будівельних робіт. В ході своє діяльності підприємство не використовувало торгового патенту, оскільки керівник підприємства вважав, що така діяльність не відноситься до побутових послуг, отже і не підлягає патентуванню. Під час планової перевірки податковими органами було виявлено дане правопорушення, з боку підприємства "Оттава", та накладено фінансові санкції за надання послуг з виготовлення столярних виробів без патенту.

Запитання:
1. Що відповідно до законодавства відноситься до побутових послуг?
2. Чи потребує така діяльність придбання торгового патенту?
3.Хто встановлює вартість торгового патенту з надання побутових послуг?

Ситуаційне завдання 2
Громадською організацією інвалідів було створено підприємство "Свобода" по наданню побутових послуг. Під час перевірки фінансово-господарської діяльності цього підприємства податковий інспектор зауважив на тому, що підприємство здійснює свою діяльність без торгового патенту, який повинне мати це підприємство. Керівник підприємства "Свобода" заперечував проти даного зауваження посилаючись на п. 3 ч. 3 ст. 1 Закону України "Про патентування певних видів підприємницької діяльності". В свою чергу, податковий інспектор подав позов до господарського суду про визнання незаконною діяльність підприємства "Свобода".

Запитання:
1. Чи звільняється підприємство яке створене громадською організацією, від придбання торгового патенту при здійсненні діяльності по наданню побутових послуг?
2. Яка відповідальність передбачена за порушення вимог щодо придбання торгового патенту?
3. Куди справляються суми штрафів за патент? Та в які терміни вони повинні бути сплачені?
4. На чию користь має бути вирішений спір?

Ситуаційне завдання 3
Приватний підприємець Жуковський О. П. для здійснення підприємницької діяльності придбав кафе, яке має два торговельні зали та два входи. Для реалізації продуктів громадського харчування Жуковський О.П. придбав один торговий патент на один пункт продажу товару - кафе. Проте, під час здійснення планової перевірки податковий інспектор зауважив, що для реалізації товару з двох торговельних залів необхідно мати два торгові патенти.

Запитання:
1. Що розуміється під пунктом продажу товару?
2. Чи потрібно придбавати торговий патент для здійснення торговельної діяльності у сфері громадського харчування для кожного залу окремо?
3. Чиї дії в даному випадку можна вважати правомірними?

Ситуаційне завдання 4
Під час здійснення торговельної діяльності приватний підприємець Маркін С.П. здійснював реалізацію товарів народного споживання. В ході цієї діяльності приватний підприємець Маркін С.П. періодично здійснював роздрібну торгівлю товарами народного споживання і періодично відпускав товари оптом за готівкові кошти. Для здійснення своєї діяльності приватний підприємець придбав один торговий патент, аргументуючи свої дії тим, що незважаючи на те, що займався він як роздрібною так і оптовою торгівлею, проте здійснював він цю діяльність через один пункт продажу

Запитання:
1. Скільки торгових патентів необхідно придбавати суб’єкту підприємницької діяльності в даній ситуації?
2. Як у даному випадку визначається вартість торгового патенту?

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23 берез. 1996 р. № 98/96-ВР//Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36. – Ст. 82.
2. Про податок на додану вартість: Закон України від 3. 04. 1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями). // Голос України. - 1997. - № 82.
3. Про прибутковий податок з громадян: Декрет Кабінету Міністрів України від 26 груд. 1992 р. № 13-92 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 10. – ст. 77.
4. Про затвердження переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню: постанова Кабінету Міністрів України від 27 квіт. 1998 р. № 576 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 17. – С. 75.
5. Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13 лип. 1998 р. № 1077 // Офіційний вісник України. – 1998. - № 28. – С. 53.

Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Суб'єктами патентування є:
а) Юридичні та фізичні особи-підприємці;
б) Юридичні особи, та їх структурні (відокремлені) підрозділи, фізичні особи - підприємці;
в) Юридичні особи, та їх відокремлені структурні підрозділи;
г) Громадяни України та фізичні особи підприємці.

2. Торговий патент в тих чи в інших випадках придбавається в залежності від статусу:
а) Продавця, місця торгівлі, товару, покупця;
б) продавця, упаковки, ліцензії, товару;
в) продавця, покупця, торгового патенту, товару;
г) виду діяльності, місця торгівлі, товару, покупця.

3. Торговий патент це:
а) Державне свідоцтво, яке посвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відокремленого) підрозділу займатися видами підприємницької діяльності вказаними в відповідному нормативному акті;
б) документ державного зразка, який засвідчує право господарюючого суб'єкта на провадження зазначеного в ньому виду діяльності протягом визначеного строку за умови виконання певних умов;
в) локальний нормативний акти, в якому виражається воля господарюючих суб'єктів разом заснувати підприємство та наділити його майном, яке складається із вкладів учасників, і визначаються права і обов'язки самого товариства і його учасників;
г) державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування.

4. До органів що видають торгові патенти відносяться:
а) органи державної виконавчої влади;
б) районні державні адміністрації;
в) податкова інспекція;.
г) Кабінет Міністрів України.

5. Відповідний орган повинен видати патент протягом:
а) трьох днів з дня прийняття відповідної заяви від платника податку, яка оформлена належним чином;.
б) 5 робочих днів з дня прийняття зави суб'єкта комерційної діяльності;
в) 10 календарних днів з дня прийняття відповідної заяви від платника податку, яка оформлена належним чином;
г) 1 місяця з дня прийняття зави суб'єкта комерційної діяльності.

6. Патентуванню підлягає:
а) господарська діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів;
б) діяльність у торговельно-виробничій сфері за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів;
в) підприємницька діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України, а також і в безготівковій формі яка здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів;
г) торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та платіжних карток на території України, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

7. Спеціальний торговий патент це:
а) Державне свідоцтво, яке посвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності або його структурного (відокремленого) підрозділу займатися видами підприємницької діяльності вказаними в відповідному нормативному акті;
б) документ державного зразка, який засвідчує право господарюючого суб'єкта на провадження зазначеного в ньому виду діяльності протягом визначеного строку за умови виконання певних умов;
в) державне свідоцтво, що посвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності на торгівлю номенклатурою товарів першої необхідності;
г) державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування.

8. Пільговий торговий патент це:
а) свідоцтво яке видається суб'єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність відповідною номенклатурою товарів вітчизняного виробництва або відповідної категорії населення;
б) документ державного зразка, який засвідчує право господарюючого суб'єкта на провадження зазначеного в ньому виду діяльності протягом визначеного строку за умови виконання певних умов;
в) державне свідоцтво, що посвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на торгівлю номенклатурою товарів першої необхідності;
г) державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування.


Тема 6: Правове регулювання оптового торговельного обороту

Рекомендована література до теми: 2, 3, 7, 8-10, 20, 29, 31, 33, 40, 45, 52, 67, 77-80, 89, 91, 97, 104, 111, 116, 118, 131, 144, 145, 148, 149.

Теоретичні питання

1. Розкрийте поняття оптового товарообороту.
2. Перерахуйте та охарактеризуйте ознаки оптового товарообороту
3. Якими нормативними актами здійснюються правове регулювання правовідносин в оптовому товарообороті? Охарактеризуйте їх.
4. Хто відноситься до суб'єктів оптового товарообороту?
5. Перерахуйте та охарактеризуйте спеціальних учасників оптового товарообороту.
6. Назвіть особливості функціонування спеціальних учасників оптового товарообороту-організаторів оптової торгівлі та організованих ринків.
7. Що відноситься до об'єктів оптового товарообороту?

Практичні завдання

Завдання 1
За договором доручення довіритель (підприємство оптової торгівлі) доручає магазину продати товар. Після реалізації товару магазин перелічує виторг оптовому підприємству. Чи можна не передбачати винагорода в договорі доручення? Чи не порушена суть договору доручення в цьому випадку?

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. - К. : Істина, 2003. - с.
2. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня. 2003 р. - К.: Істина, 2003. - 208 с.
3. Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни та визначення: лист Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 17. 03 1998 р. № 15-03/129-192.
4. Щодо визначення термінів "оптова торгівля" та "роздрібна торгівля: наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 29.12. 1998 р. № 15-06 / 30-928.
5. Щодо тлумачення термінів "оптова торгівля" та "роздрібна торгівля" лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 25.02.2002 р. N 56-38/87.

Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Торговельний товароборот це:
а) угода в силу якої одно сторона - продавець передає у власність іншій стороні - покупцю певний товар, і покупець сплачує за нього певну грошову суму;
б) торгова та інша діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців, яка направлена або сприяє товароруху від виробника до роздрібних торгових організацій, виробничих та інших організацій, а також індивідуальних підприємців, які придбавають товари для комерційних, виробничих або підприємницьких потреб, або для забезпечення особистої діяльності;
в) торгова та інша діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців (виробників товарів, посередників, оптових та роздрібних комерсантів, транспортних, інформаційних, рекламних та інших служб), направлену або яка сприяє товароруху від виробника до покупця, який придбаває товари для особистого, сімейного та іншого непідприємницького споживання;.
г) закупка товарів в оптової торгової організації для подальшої їх реалізації через роздрібну торгову мережу.

2. Оптовий товарооборот це:
а) торговельна та інша діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців, яка направлена або сприяє товароруху від виробника до роздрібних торгових організацій, виробничих та інших організацій, а також індивідуальних підприємців, які придбавають товари для комерційних, виробничих або підприємницьких потреб, або для забезпечення особистої діяльності.;
б) закупка товарів в оптової торгової організації для подальшої їх реалізації через роздрібну торгову мережу.
в) угода в силу якої одно сторона - продавець передає у власність іншій стороні - покупцю певний товар, і покупець сплачує за нього певну грошову суму;
г) торгова та інша діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців, яка направлена або сприяє товароруху від виробника до роздрібних торгових організацій, виробничих та інших організацій, а також індивідуальних підприємців, які придбавають товари для комерційних, виробничих або підприємницьких потреб, або для забезпечення особистої діяльності;

3. Оптова торгівля це:
а) систематична на власний ризик діяльність по закупівлі товару у виробника, для подальшої його реалізації споживачам-фізичним особам;
б) сфера підприємницької діяльності з придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності.;
в) торгова та інша діяльність юридичних осіб та індивідуальних підприємців, яка направлена або сприяє товароруху від виробника до роздрібних торгових організацій, виробничих та інших організацій, а також індивідуальних підприємців, які придбавають товари для комерційних, виробничих або підприємницьких потреб, або для забезпечення особистої діяльності;
г) закупка товарів в оптової торгової організації для подальшої їх реалізації через роздрібну торгову мережу.

4. До форм товаропостачання оптових та роздрібних торгових організацій і індивідуальних підприємців в оптовому товарообороті відносяться:
а) транзитне та складське товаропостачання;.
б) посередницьке та оптове товаропостачання;
в) товаропостачання партіями з подальшою переробкою відповідних товарів;
г) товаропостачання від виробника до кінцевого споживача, для задоволення власних побутових потреб.

5. При транзитній формі товаропостачання закуплені товари поступають:
а) безпосередньо від постачальників-виробників із використанням прямих господарських зв'язків. Покупцями товарів можуть бути і оптова організація, і індивідуальний підприємець, які продають товари без поставки на свої склади.;
б) товари поступають в роздрібні торгові організації не від виробника товарів, а через склади, бази оптових організацій, з використанням посередніх господарських зв'язків;
в) продавцем товарів виступає оптова організація або індивідуальний підприємець, які закупили їх у товаровиробника або іншої оптової організації;

6. При складській формі товаропостачання закуплені товари поступають:
а) безпосередньо від постачальників-виробників із використанням прямих господарських зв'язків. Покупцями товарів можуть бути і оптова організація, і індивідуальний підприємець, які продають товари без поставки на свої склади.;
б) товари поступають в роздрібні торгові організації не від виробника товарів, а через склади, бази оптових організацій, з використанням посередніх господарських зв'язків. Продавцем товарів виступає оптова організація або індивідуальний підприємець, які закупили їх у товаровиробника або іншої оптової організації.;
в) безпосередньо від постачальників-виробників із використанням прямих господарських зв'язків. Продавцем товарів виступає оптова організація або індивідуальний підприємець, які закупили їх у товаровиробника або іншої оптової організації.

7. Продаж споживчих товарів, які пройшли певну технологічну обробку в оптовій організації (транспортування, зберігання, підсортування, розукрупнення партій) і продаж товарів без будь-якої їх технологічної обробки це:
а) оптовий товаооборот;
б) звичайний товарооборот;
в) складська форма товаропостачання;
г) торгово-посередницький оборот..

8. Юридичні особи, роздрібні торгові організації та індивідуальні підприємці, які придбавають товари для забезпечення власної діяльності або для продажу товарів населенню за договором роздрібної купівлі-продажу це:
а) споживачі товарів;.
б) виробники товарів;
в) оптові торгові організації;
г) посередники-торгових організацій.

9. Товарна біржа займається:
а) підприємницькою діяльністю;
б) комерційним посередництвом;
в) господарською діяльністю;
г) організацією та регулюванням торгівлі.

10. Метою діяльності біржі є:
а) організаційне забезпечення торгівлі без мети отримання прибутку;
б) отримання прибутку шляхом надання послуг з укладення угод купівлі-продажу;
в) сприяння укладення договорів майнового;
г) закупівля товару.

11. Вищим органом управління товарної біржі є:
а) збори її членів;
б) виконавча дирекція;
в) біржовий комітет;
г) контрольна комісія.

12. З якого моменту вважається укладеною бiржова угода?
а) з моменту реєстрацiї угоди на бiржi;
б) з моменту досягнення угоди мiж сторонами;
в) з моменту реєстрацiї угоди у нотарiальнiй конторi;
г) з моменту передачi товару покупцю.

13. Суб'єкт господарювання, який надає послуги в укладенні угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям це:
а) торговельне підприємство;
б) аукціон;
в) товарна біржа;
д) виставка.

14. Біржова угода вважається укладеною з моменту:
а) реєстрації угоди на біржі;
б) досягнення угоди між сторонами;
в) реєстрації угоди у нотаріальній конторі;
г) передачі товару покупцю.

Тема 7: Правове регулювання торговельного обслуговування населення

Рекомендована література до теми: 3-6, 19, 25, 26, 31, 32, 37, 39-41, 43, 46-48, 52, 54-58, 62, 63-66, 68, 69, 71, 72, 75, 76, 81, 83-87, 90-92, 96, 98, 103, 104, 112-114, 116, 127, 130-132, 144, 145, 148.

Теоретичні питання

1. Визначте проблеми правового регулювання якості товарів.
2. Дайте загальну характеристику правил торгівлі на ринку.
3. Порядок торговельного обслуговування населення.
4. Особливості розміщення і режиму роботи торговельної мережі.

Практичні завдання

Завдання 1
Чи звільняється фізична особа – платник єдиного податку від сплати ринкового збору?

Завдання 2
Приватний підприємець має на території ринку власний кіоск. Чи має він право за умови сплати ринкового збору працювати за фіксованим податком?

Завдання 3
Підприємство оптової торгівлі в січні поточного року здійснювало розрахунки з покупцями (суб’єктами підприємницької діяльності) за продані товари як у безготівковій, так і в готівковій формі. Причому розрахунки в готівковій формі здійснювалися через касу підприємства з оформленням прибуткових і видаткових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою у встановленому порядку. Однак, як виявилося, Законом про РРО встановлено, що підприємства оптової торгівлі повинні здійснювати розрахунки в готівковій формі із застосуванням РРО. Чи передбачені Законом про РРО фінансові санкції за дане порушення і в якому розмірі?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
Приватний підприємець Казмірчук О.Б., для здійснення своєї підприємницької діяльності, після державної реєстрації, розмістив торговельну палатку на своїй земельній ділянці, розташованій на землях садівничого товариства. В свою чергу, місцевий орган державної виконавчої влади (орган місцевого самоврядування) заперечував проти встановлення відповідної торговельної точки, оскільки у приватного підприємця не було дозволу на її відкриття та не сплачено збір за отримання такого дозволу.

Запитання:
1. Чи має право приватний підприємець розмістити торговельну палатку на своїй земельній ділянці, розташованій на землях садівничого товариства?
2. Чи змінилась ситуація, якщо б приватний підприємець використовував власний будинок, який знаходиться на цій землі, під торгову точку?
3. На скільки є правомірними вимоги органу місцевого самоврядування?

Ситуаційне завдання 2
Дем'яненко І.С. - суб'єкт підприємницької діяльності, після державної реєстрації, здійснює торгівлю у стаціонарних приміщеннях (кіосках, палатках) на території ринку. Адміністрація ринку висунула вимогу до приватного підприємця Дем'яненко І.С., щодо сплати ринкового збору за торгівлю через стаціонарні приміщення на території ринку. В свою чергу, Дем'яненко відмовився сплачувати ринковий збір, мотивуючи це тим, що здійснення торгівлі через стаціонарні приміщення фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності можливе без сплати ринкового збору.

Запитання:
1. Що таке ринковий збір?
2. Чи необхідно сплачувати ринковий збір громадянам – суб’єктам підприємницької діяльності, які зареєстровані без створення юридичної особи i торгують у стаціонарних приміщеннях (магазинах, кіосках, палатках) на території ринку?
3. Чи змінилася б ситуація, якщо б фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності здійснював торгівлю через контейнери та розбірні конструкції?

Ситуаційне завдання 3
Громадянин Сергієнко О.П. під час здійснення покупки (шкіргалантерейних товарів) попросив у продавця товару - приватного підприємця Іванова С. П. – платника єдиного податку, видати йому товарний чек на придбаний ним товар, та вказати у ньому гарантійний термін. Однак Іванов С.П. зазначив, що не зобов'язаний видавати товарний чек, оскільки, законодавчо не визначено порядок видачі товарних чеків та їх реквізити.

Запитання:
1. Що таке товарний чек та які реквізити повинен містити товарний чек?
2. Чи правомірні вимоги громадянина Сергієнка О.П.?
3. Чи встановлені законодавством гарантійні терміни для шкіргалантерейних товарів?
4. Яким чином має бути вирішена дана справа?

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. - К. : Істина, 2003.
3. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня. 2003 р. - К.: Істина, 2003. - 208 с.
4. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. №1023- ХІІ // Голос України 08.06.91.р. №110.
5. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 6 лип. 1995 р. № 265/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 28. – ст. 205.
6. Порядок заняття торговельною діяльність і правила торговельного обслуговування населення: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 лют. 1995 р. №108. Урядовий кур'єр. - 1995.- № 28.
7. Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій: постанова Кабінету Міністрів України від 7. 02. 2001 р. № 121 // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 45.
8. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 N 56-93 // Урядовий кур'єр. - 1993 р. - № 82-83.
9. Правила роботи дрібнороздрібної торгової мережі: затв. наказом Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі в України від 8 лип. 1998 р. № 369.
10. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій підприємствами оптової торгівлі: лист ДПАУ від 21. 03. 2001 р. № 3635/7/23-3117 // Вісник законодавства України. - 2001. - № 16.

Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Торговельна діяльність це:
а) безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку;
б) безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність юридичних осіб і громадян, по здійсненню купівлі і продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку;
в) будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

2. Від способу виробництва торгівлі її можна віднести до:
а) оптової, роздрібної;
б) виробничої, невиробничої;
в) внутрішньої, зовнішньої;
г) торгівельно-виробничої, оптової.

3. Торгівля у розстрочку це:
а) будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів;
б) будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг);
в) операція згідно якої продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму;
г) господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент.

4. Господарюючі суб'єкти для заняття торговою діяльністю можуть мати в сфері роздрібної торгівлі магазини, які в свою чергу поділяються на:
а) продовольчі, непродовольчі, змішані;
за товарною спеціалізацією, за товарним асортиментом, за формами торгівлі;
б) спеціалізовані, неспеціалізовані, універсами, універсами, будинки в) торгівлі, торгівельні центри (комплекси);
в) звичайні, самообслуговування, торгівля по зразкам, торгівля по попередніх замовленнях, дрібнорозддрібні.

5. За товарною спеціалізацією магазини поділяються на:
а) продовольчі, непродовольчі, змішані;.
б) спеціалізовані, неспеціалізовані, універсами, універсами, будинки торгівлі, торгівельні центри (комплекси);
в) звичайні, самообслуговування, торгівля по зразкам, торгівля по попередніх замовленнях, дрібнорозддрібні (для товарів дитячим, лікувальним та ін. закритим закладам за безготівкові рахунки), фірмової торгівлі.

6. Оптова торгівля це:
а) діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для послідуючої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим СПД;
б) операція згідно якої продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму;
в) діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків;
г) господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент;

7. Роздрібна торгівля це:
а) діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для послідуючої їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим СПД;
б) операція згідно якої продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму;
в) діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків;
г) господарська операція, яка передбачає продаж резидентом або нерезидентом товарів фізичним чи юридичним особам на умовах розстрочення кінцевого розрахунку, на визначений строк та під процент.

8. Дистриб'ютор це:
а) юридична або фізична особа, що закуповує готову продукцію з метою подальшого перепродажу і діє від імені іншої сторони та за свій рахунок;
б) юридична або фізична особа, що закуповує готову продукцію з метою подальшого перепродажу і діє від імені іншої сторони та за її рахунок;
в) юридична або фізична особа, що закуповує готову продукцію з метою подальшого перепродажу і діє від свого імені та за рахунок іншої сторони;
г) юридична або фізична особа, що закуповує готову продукцію з метою подальшого перепродажу і діє від свого імені та за свій рахунок;.

9. Роздрібні ціни на товари народного споживання - це:
а) ціни на товари невиробничого споживання, за якими їх продають не залежно від форми розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;
б) ціни на товари виробничого споживання, за якими їх продають залежно від форми розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;
в) ціни на товари виробничого та невиробничого споживання, за якими їх продають не залежно від форми розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;
г) ціни на товари виробничого споживання, за якими їх продають не залежно від форми розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого та комерційного використання.

9. Роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торгівельну мережу є:
а) однією із форм магазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торгового залу для покупців;
б) однією із форм позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торгового залу для покупців;
в) однією із форм як магазинного так і позамагазинного продажу товарів, при якій приміщення не мають торгового залу для покупців.

Тема 8: Договори в торговельній діяльності

Рекомендована література до теми: 3, 4-6, 18, 19, 29, 67, 78, 118, 120, 130, 131, 142-145, 148, 149.

Теоретичні питання

1. Поняття, мета та особливості договорів в торговельній діяльності.
2. Назвіть види договорів в торговельній діяльності.
3. Який існує порядок укладання договорів?
4. Визначіть особливості укладання договорів на:
- оптових ярмарках;
- товарних біржах;
- торгах.
5. Визнання торговельних угод недійсними і неукладеними.
6. Засоби забезпечення виконання зобов'язань у торговельних угодах.
Практичні завдання

Завдання 1
Підприємство "Балтімор" 15.05.2000 р. уклало форвардний контракт з покупцем, торговельним підприємством" "Дари ланів", на поставку цукру за ціною 1,5 грн. за 1 кг. З 1 вересня 2000 р. законодавчо встановлена мінімальна ціна на цукор у розмірі 2 грн. за 1 кг. Чи потрібно підприємствам переглядати умови договору чи можна здійснювати поставку за встановленою раніше ціною (1,5 грн. за кг)?

Завдання 2
Чи буде відповідати чинному законодавству (зокрема, Закону України «Про заставу») умова договору застави між фізичними особами, при якому заставоутримувачу при невиконанні заставником своїх зобов'язань за основним договором відразу переходить право власності на предмет застави, а не право звертання стягнення на закладене майно?

Завдання 3
Підприємство уклало з фізичною особою договір доручення, уповноваживши останнього на придбання товару. Які документи оформляються при виконанні даного доручення? Чи повинне підприємство видавати фізичній особі доручення на укладання договору і на одержання товару в продавця?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
В господарський суд надійшла позовна заява про визнання недійсного договору, який був укладений з відповідачем Київського філіалу ВАТ "Адамант". Позивач в позовній заяві вказував, що ВАТ "Адамант" ліквідовано внаслідок банкрутства більш ніж рік тому, про що він дізнався тільки лише після укладання договору з його філіалом.
Заперечуючи проти позову, директор філіалу заявив, що ВАТ яке їх заснувало дійсно ліквідоване, але майно філіалу з якоїсь причини не було включено в загальну ліквідаційну масу ВАТ, і тому філіал продовжує існувати. Крім того, оспорюваний договір укладений від імені самого філіалу, і тому, ніяких неправомірних дій з щодо контрагента немає. Філіал також своєчасно сплачує податки в бюджет, вчасно видає заробітну платню працівникам, має рахунок у банку, печатку, тому він і повноправною юридичною особою. У зв'язку з цим, немає ніяких підстав для визнання договору недійсним.

Запитання:
1. Чи має право філіал від свого імені укладати договори?
2. Назвіть підстави недійсності договорів?
3. На чию користь має бути вирішений даний спір?

Ситуаційне завдання 2
Підприємство "Сяйво" з метою забезпечення повернення боргів укладає договори застави урожаю майбутнього сезону з колгоспниками-боржниками. Після оформлення договору застави підприємство "Сяйво" за свій рахунок вирощує цей урожай (вносить добрива, культивує, повністю обробляє та збирає урожай). Потім підприємство продає зібраний урожай, а з виручених грошей забирає суму кредиту з процентами та суму нових інвестицій (вартість робіт, мінеральних добрив, техніки і т.д), а все що залишається понад інвестиційної суми, віддає сільськогосподарському підприємству.

Запитання:
1. Чи може бути предметом застави урожай майбутнього сезону?
2.Чи може держава забрати у підприємства "Сяйво" вирощений ним урожай в рахунок погашення заборгованості сільськогосподарського підприємства перед бюджетом, Пенсійним фондом та іншими цільовими фондами?

Ситуаційне завдання 3
Державне підприємство "Сімош" займалося виробництвом спирту коньячного і коньяків. Для розширення своєї господарської діяльності підприємство отримало в банку "Форт" кредит, і на забезпечення його сплати надало в заставу банку, власний коньячний спирт. Після підписання кредитного договору державне підприємство "Сімош" реалізувало цей спирт, не виконавши в термін зобов’язання зі сплати кредиту.

Запитання:
1. Чи мало право державне підприємство реалізовувати заставлену продукцію?
1. Чи може банк набути права звернення стягнення на спирт та яким чином?
Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Про заставу: Закон України від 02.10.92 р. № 2654-XII (із змінами та доповненнями) // Голос України. - 1992. - № 25.
2. Про оподаткування прибутку підприємств: Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями // Урядовий кур'єр. - 1997р. - № 105-106.
3. Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР // Урядовий кур'єр. - 1996 р. - № 15-16.
4. Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої: Закону України від 07.05.96 р. № 178/96-ВР // Урядовий кур'єр. - 1996. - № 98-99.
5. Про заходи щодо забезпечення погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами і повернення кредитів: Указ Президента України від 24. 12. 1999 р. № 1617/99 // Урядовий кур'єр. - № 1.
6. Про акцизний збір: Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 18-92 // Урядовий кур'єр. - 1993. - № 4-5.
7. Про затвердження переліку спеціалізованих коньячних підприємств, які мають право здійснювати імпорт та оптову торгівлю спиртом коньячним за кодом згідно УКТ ЗЕД 2208 20 8900: постанова Кабінету Міністрів України від 11. 04. 2003 р. // Урядовий кур'єр. - 2003. - № 218.
8. Порядок здійснення контролю за обігом спирту: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1266 // Офіційний вісник України. - 2002. - № 36. - ст. 1684.
9. Про деякі питання державного регулювання виробництва і реалізації цукру: постанова Кабінету Міністрів України від 25. 12. 2002 р. № 1977 // Урядовий кур'єр. - № 7.
10. Про дотримання мінімальних цін на цукор: лист Держцінінспекції Мінекономіки України від 16.05.2003 р. N 32/5-5/742 // Податки та бухоблік. - 2003. - № 47.
11. Щодо обґрунтованості звинувачення в порушенні податкового законодавства та дотримання мінімальних цін при реалізації цукрового буряку: лист комітету Верховної Ради України від 11. 01. 2002 р. № 106-10/21 // Ориентир. - 2002. - № 9.



Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Істотними умовами договору визнаються такі умови:
а) які традиційно, за звичаєм , включається в договір;
б) які, як правило, не передбачаються даним видом договору, але можуть бути встановлені за погодженням сторін;
в) які безпосередньо зазначені в законі та які необхідно погодити саме для даного виду договору;
г) які передбачені законом.

2. Спосіб волевиявлення осіб це:
а) істотні умови договору;
б) предмет договору;
в) зміст договору;
г) форма договору.

3. Умови на яких укладена відповідна угода це:
а) випадкові умови договору;
б) істотні умови договору;
в) предмет договору;
г) зміст договору.

4. Умови, які передбачаються в законі чи іншому нормативному акті і стають обов’язковими для сторін внаслідок самого факту укладання договору це є:
a) істотні умови;
б) випадкові умови;
в) звичайні умови;
г) форсмажорні умови.

5. До форми укладання договору відноситься:
а) істотні, звичайні та випадкові умови;
б) письмове або (та) нотаріальне укладання договору;
в) права та обов'язки сторін;
г) порядок розірвання договору.

6. Укладення договору в усній формі допускається:
а) тільки між громадянами;
б) тільки між юридичними особами;
в) тільки, якщо договір виконується у момент його укладення;
г) лише за умови наступного письмового оформлення договору.

7. Відповідь на пропозицію укладення договору вважається акцептом:
а) у випадках беззастережного прийняття пропозиції у належній формі;
б) у випадках направлення підписаного проекту договору з протоколом розбіжностей;
в) у випадках згоди укласти договір на інших умовах;
г) якщо згода надана в усній формі.

8. З якого моменту господарський договір вважається укладеним?
а) коли складено письмовий акт;
б) коли між сторонами у вiдповiднiй формі досягнуто згоди з усіх істотних умов;
в) коли передано майно;
г) коли є треті особи, якi у разі необхідності можуть засвідчити фактичне укладення договору.

9. З якого моменту цивільне законодавство визначає, що договір між сторонами виконано?
а) коли боржник здійснив на користь кредитора всі обумовлені договором дії;
б) коли між сторонами досягнуто згоди про способи та строки виконання;
в) коли передано майно;
г) коли є треті особи, які у разі необхідності можуть засвідчити фактичне виконання договору.

10. Пропозиція укласти договір яка адресована одній чи декільком особам це:
a) концесія;
б) оферта;
в) каузальність;
г) акцепт.

11. До умов дійсності угод відносяться:
а)законність змісту, предметом є реальний товар, дієздатність та волевиявлення осіб;
б) предметом є реальний товар, дотримання форми угоди, законність змісту;
в) законність змісту, дієздатність осіб, волевиявлення, дотримання форми угоди;
г) дієздатність та волевиявлення осіб, оплатність, предметом є реальний товар.

12. Для укладення цього договору потрібно волевиявлення сторін та вчинення фактичних дій:
a) реальний договір;
б) консенсуальний договір;
в) письмовий договір;
г) оплатний договір.

13. Пролонгація договору це :
a) розірвання договору;
б) продовження його дії на новий строк.
в) зміна умов договору;
г) виконання зобов’язань.

14. В залежності від моменту виникнення угод вони поділяються:
а) каузальні і абстрактні;
б) консесуальні й реальні;
в) платні і безоплатні;
г) усні й письмові.

15. До ознак договору відносяться:
а) волевиявлення декількох осіб та спільна дія осіб;
б) виключне право та зобов’язальні відносини осіб;
в) спільна дія осіб та зобов’язальні відносини;
г) волевиявлення декількох осіб та зобов’язальні відносини.

16. Існують такі засоби забезпечення зобов'язань в договорах:
а) неустойка, застава, порука, завдаток, гарантія, притримання;
б) неустойка, відшкодування збитків, порука, гарантія, застава;
в) відшкодування збитків, штраф, завдаток, пеня, гарантія, порука;
г) пеня, гарантія, застава, порука, завдаток.

17. Певна грошова сума, визначена законом або договором, яку боржник зобов’язальний сплатити кредиторові у разі невиконання чи неналежного виконання зобов’язання це:
a) завдаток;
б) неустойка;
в) аванс;
г) застава.

18. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, повинні відповісти на неї не пізніше:
а) 20 днів після одержання пропозиції;
б) 25 днів після одержання пропозиції;
в) місяця після одержання пропозиції;
г) 10 днів після одержання пропозиції.

19. Кредитор має право звернутися до гаранта щодо виконання зобов’язання за таких умов:
а) коли основний боржник не може виконати зобов'язання;
б) може звернутися в першу чергу до гаранта;
в) може звернутися як до гаранта так і до боржника;
г) немає правильної відповіді.

20. Перед кредитором боржник і поручитель несуть відповідальність:
a) часткову;
б) субсидіарну;
в) солідарну;
г) солідарну, якщо інше не передбачено договором.

21. За загальними правилами порука припиняється, якщо кредитор з дня настання стоку зобов'язання не пред’явить позов до поручителя в строк:
a) одного року;
б) 3 місяців;
в) півроку;
г) 20 днів.

22. Відміна завдатку від авансу полягає в тому що:
a) аванс не виконує забезпечувальну функцію;
б) аванс передбачає стягнення збитків;
в) аванс є способом забезпечення зобов’язань;
г) немає вірної відповіді.

23. Предметом застави може бути:
a) будь-яке майно, окрім того, що за законодавством не може бути відчужене заставодавцем і на яке не може бути звернено стягнення;
б) майнові комплекси державних підприємств , що підлягають корпоратизації;
в) нерухоме майно та майнові права які носять суто особистий характер;
г) документи (паспорт, військовий квиток), нерухомість , немайнові права.

24. Договір застави повинен укладатися в формі:
а) у письмовій або нотаріальній;
б) у письмовій;
в) в усній за погодженням сторін;
г) в усній або нотаріальній.

25. Іпотека це застава:
a) майнових прав;
б) товарів в обороті або в переробці;
в) цінних паперів;
г) землі чи нерухомості.

26. Чи вправі сторони встановити в договорі застави відповідальність заставодавця за збереження предмету застави :
а) крім обов'язкових умов, ця умова може бути передбачена в договорі, щодо якої сторони дійшли згоди;
б) ця умова неправомірна, оскільки вона суперечить закону "Про заставу";
в) це є істотною умовою даного договору, тому є обов'язковою для даного договору;

27. До недійсних угод відносяться:
a) абсолютно недійсні, нікчемні, удавані, про людське око;
б) абсолютно недійсні та відносно недійсні;
в) відносно недійсні оспорювані, нікчемні, удавані;
г) оспорювані, про людське око, удавані.
г) такий вид відповідальності порушує права однією із сторін;

28. Угоди які не вважаються автоматично недійсними, але можуть бути визнані такі судом:
а) оспорювані;
б) відносно недійсні;
в) удавані;
г) нікчемні.
29. Чи можлива одностороння відмова від виконання зобов’язання i одностороння зміна умов договору:
а) можлива тільки у випадках, передбачених законодавством;
б) одностороння відмова від виконання зобов’язання заборонена законом;
в) якщо така умова зафіксована в договорі;
г) якщо інша сторона поклала виконання зобов’язання на третю особу.

30. Сторона яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір надсилає пропозицію про це другій стороні, а сторона яка отримала таку пропозицію повинна відповісти на неї в строк:
a) 5 днів;
б) 1 місяця;
в) 1 тиждня;
г) 20 днів.

31. Протокол розбіжностей складається та надсилається акцептантом протягом:
а) 20 днів.
б) 5 днів;
в) 1 місяця;
г) 1 тижня.

32. Які наслідки тягне непередача неврегульованих розбіжностей при укладення договору до господарського суду?
а) договір вважається неукладеним;
б) договір вважається укладеним у редакції сторони, яка надіслала протокол розбіжностей;
в) договір вважається укладеним у редакції сторони, яка одержала протокол розбіжностей;
г) договір вважається укладеним у першому варіанті.

33. До договорів пов'язаних із передачею майна у власність відносять:
а) купівлі-продажу, поставки, контрактації, міни , дарування;
б) купівлі-продажу, комісії, поставки, бартерний;
в) купівлі-продажу, поставки, бартерний, майнового найму;
г) купівлі продажу, комісії, міни, контрактації;



34. До договорів пов'язаних з передачею майна у користування:
а)майнового найму, безоплатного користування майном; оренди, лізингу, концесійний договір;
б) оренди; лізингу; прокату, схову;
в) оренди, лізингу, схову, комісії;
г) оренди, лізингу, контрактації,

35. Суб'єктами орендних правовідносин можуть бути :
а) як фізичні так і юридичні особи;
б) юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності;
в) юридичні або фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності;
г) тільки фізичні особи;

36. Суб'єктами лізингових правовідносин можуть бути:
а) юридичні або фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності;
б) як фізичні так і юридичні особи;
в) юридичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності;
г) тільки фізичні особи;

Тема 9: Правове регулювання договору купівлі - продажу в торговельній діяльності

Рекомендована література до теми: 2-6, 8, 19, 25, 33, 52, 53-56, 59-61, 63, 71, 72, 91, 92, 103, 110, 112, 113, 114, 116, 127, 130-132, 138, 142-146, 148, 149.

Теоретичні питання

1. Правове регулювання роздрібної купівлі-продажу та її особливості.
2. Права і обов'язки сторін за договором роздрібної купівлі-продажу.
3. Товарообмінні операції (бартерні) і заходи до їх зменшення в господарському обороті України
4. Договір поставки та особливості його укладання
5. Договір поставки за державними замовленнями

Практичні завдання

Завдання 1
Чи можна в договорі купівлі-продажу товару установити тривалий термін розрахунків (п'ять чи десять років) чи не вказувати його зовсім? Чи обмежуються законодавством терміни розрахунків по господарських договорах?

Завдання 2
В яких випадках складання письмової форми договору купівлі-продажу є обов'язковим? Чи обов'язково в договорі вказувати вартість товарів які реалізуються?

Завдання 3
Чи має право покупець – фізична особа оплатити товар через РРО, а забрати його, приміром, через місяць. Якщо це можливо, як правильно оформити такі відносини, аби не порушити законодавство? Який із днів для торговельного підприємства вважатиметься днем реалізації цього товару – день, коли вартість товару буде відображено в РРО, чи день, коли фізична особа забере товар з підприємства?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
Приватний підприємець Іванчук І. Ф. Уклав з місцевою радою договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка знаходилася у Іванчука І. Ф. В користуванні на умовах договору оренди. Договір купівлі який був укладений між сторонами передбачає поетапну сплату вартості земельної ділянки після першочергового внеску в розмірі не менше 40 % її загальної вартості.

Запитання:
1. Розкрийте процедуру купівлі земельної ділянки.
2. Чи повинен приватний підприємець, Іванчук І.Ф., до моменту погашення повної вартості земельної ділянки сплачувати орендну плату за користування землею на основі раніше укладеного договору оренди?

Ситуаційне завдання 2
Відкрите акціонерне товариство "Транссервіс" та індивідуальний підприємець Мішуков уклали договір, в якому було передбачено, що відкрите акціонерне товариство зобов'язувалося передати індивідуальному підприємцю вантажне авто "Вольво" в обмін на трьохкімнатну квартиру, яка належала Мішукову. Але замість шведської вантажівки Мішукову було запропоновано потриманий автомобіль "Камаз" з причепом. Враховуючи, що ціна "Камазу" значно нижча від ціни квартири, Мішуков погодився прийняти "Камаз", за умови, що відкрите акціонерне товариство доплатить йому 50 тисяч гривень. Відповідне доручення було оформлене додатком до першочергового договору. Але, відкрите акціонерне товариство відмовилось сплатити 50 тис. гр. і вимагало від Мішукова повернення "Камазу", посилаючись на те, що договір поставки, укладений сторонами, не передбачав істотної умови про строк виконання, а значить, не може рахуватися укладеним. Мішуков заперечував, що сторони першочергово уклали договір міни, для якого строк не є істотною умовою, а сама по собі грошова доплата не перетворює договір міни в купівлю-продаж або поставку.

Запитання:
1. Який договір уклали між собою сторони?
2. Який порядок передбачений для укладання договору міни?
3. Яке рішення має прийняти суд?

Ситуаційне завдання 3
Товариство з обмежено відповідальністю поставило повному товариству продукти харчування. У договорі поставки була передбачена оплата товарів через 30 днів після їх передачі. В договорі поставки, також містилася вказівка на те, що до зобов'язань, які виникатимуть з цього договору будуть застосовуватися норми діючого законодавство про поставку. В установлений строк гроші не були зараховані на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю. Через три місяці постачальник звернувся з претензією до покупця, щодо виконання зобов'язання по сплаті грошей за поставлені продукти харчування, а також сплати відсотків в порядку передбаченому договором поставки. Покупець відмовився від задоволення вимог постачальника.

Запитання:
1. Що є істотними умовами договору поставки?
2. Назвіть етапи виконання даного договору?
3. Як має бути вирішена дана справа?

Ситуаційне завдання 4
Торговельно-закупівельне підприємство звернулося до Облпотребсоюзу з проханням придбати для нього яблука за домовленою ціною. Облпотребсоюз поручив виконання договору своїм заготівельним пунктам. Але придбати яблука за домовленою ціною через неврожайність не вдалось. Заготівельні пункти закупили яблука за більш високою ціною. Торговельно-закупівельне підприємство відмовилось сплачувати вартість яблук за ціною їх придбанні і сплатило Облпотребсоюзу вартість яблук з розрахунку ціни, яка була передбачена договором.
Облпотребсоз звернувся до господарського суду з вимогою до підприємства сплатити різницю в ціні.

Запитання:
1. Які ознаки договору оптової купівлі-продажу?
2. Хто є сторонами за договором оптової купівлі-продажу?
3. Чи правомірні вимоги Облпотребсоюзу в даній ситуації?
4. Яке рішення має винести господарський суд?

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня. 2003 р. - К.: Істина, 2003. - 208 с.
2. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. - К. : Істина, 2003.
3. Земельний кодекс України від 25. 10. 2001 р. № 2768-ІІІ // Урядовий кур'єр. - 2001.- № 211-212.
4. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 6 лип. 1995 р. № 265/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 28. – ст. 205.
5. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. №1023- ХІІ // Голос України 08.06.91.р. №110.
6. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" від 28.12.1994 N 334/94-ВР // Урядовий кур'єр. - 1997р. - № 105-106.
7. Про податок на додану вартість: Закон України від 3. 04. 1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями). // Голос України. - 1997. - № 82.

Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Договір роздрібної купівлі-продажу є:
а) оплатним, двостороннім, консенсуальним;
б) безоплатним, консенсуальним, одностороннім;
в) реальним, двостороннім, оплатним;
г) оплатним, одностороннім, каузальним.

2. Договір роздрібної купівлі-продажу є:
а) реальним;
б) безоплатним;
в) одностороннім;
г) публічним.

3. Продавцями і покупцями в договорі купівлі-продажу можуть виступати:
а) юридичні особи;
б) Фізичні особи;
в) як фізичні так і юридичні особи;
г) громадяни-підприємці та юридичні особи.

4. Істотними умовами договору купівлі-продажу є:
а) ціна та якість товару;
б) сторони та предмет договору;
в) обов'язки сторін;
г) предмет та ціна.

5. Юридичні особи, роздрібні торгові організації та індивідуальні підприємці, які придбавають товари для забезпечення власної діяльності або для продажу товарів населенню за договором роздрібної купівлі-продажу це:
а) споживачі товарів;
б) виробники товарів;
в) оптові торгові організації;
г) посередники-торгових організацій.

6. Предметом бартерного договору є:
а) товари, роботи, послуги;
б) тільки майно;
в) сільськогосподарська продукція;
г) нерухоме майно;

7. Сторонами договору поставки можуть бути:
а) тільки юридичні особи;
б) як юридичні так і фізичні особи;
в) юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності;
г) юридичні і фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності;

8. Предметом договору контрактації є:
а) сільгосппродукція;
б) будь яке майно;
в) товари, роботи, послуги;
г) товари народного споживання та сільгосппродукція.

9. Договір, за яким продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його це договір:
а) купівлі-продажу;
б) роздрібної купівлі-продажу;
в) купівля-продаж земельних ділянок;
г) поставки.

10. Договір роздрібної купівлі-продажу є:
а) публічним;
б) безоплатним;
в) письмовим;
г) багатостороннім.

Тема 10: Правове регулювання розрахунково-кредитних відносин в торговельному обороті

Рекомендована література до теми: 2-6, 10-13, 15, 18, 32, 69, 84, 106-108, 112, 118-120, 138, 140, 142-145, 148.

Теоретичні питання

1. Що таке кредит?
2. Які ви знаєте види кредитів?
3. Назвіть та охарактеризуйте, які кредитні операції застосовують в торговельній діяльності.
4. Назвіть основні ознаки кредитного договору.
5. Перерахуйте істотні умови кредитного договору?
6. Які права та обов'язки покладаються на сторони за кредитним договором?
7. В чому полягає відміна кредиту від позики?
8. Назвіть порядок і форми розрахунків в торговельному обороті.

Практичні завдання

Завдання 1
Підприємство оптової торгівлі в січні поточного року здійснювало розрахунки з покупцями (суб’єктами підприємницької діяльності) за продані товари як у безготівковій, так і в готівковій формі. Причому розрахунки в готівковій формі здійснювалися через касу підприємства з оформленням прибуткових і видаткових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних і засвідчених печаткою у встановленому порядку. Однак, як виявилося, Законом про РРО встановлено, що підприємства оптової торгівлі повинні здійснювати розрахунки в готівковій формі із застосуванням РРО. Чи передбачені Законом про РРО фінансові санкції за дане порушення і в якому розмірі?

Завдання 2
Чи застосовується до суб’єкта підприємницької діяльності фінансова санкція i в якому розмірі у разі проведення розрахункової операції при продажу товарів на повну суму покупки (надання послуги) через РРО, якщо касовий чек містить суму вартості придбаного товару (наданої послуги), а найменування цього товару не відповідає найменуванню придбаного?

Завдання 3
Приватний підприємець – платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з організації i надання послуг ринку (у приміщенні, що знаходиться у нього в користуванні, влаштовано торговельні місця для ринкової торгівлі непродовольчими товарами). Підприємці, які здійснюють торгівлю на такому ринку, сплачують ринковий збір у встановленому розмірі i на договірних умовах – вартість самих послуг з надання торгових місць. Чи має право такий приватний підприємець не застосовувати РРО, розрахункову книжку i книгу обліку розрахункових операцій?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
Завод металоконструкцій звернувся в банк з проханням про відкриття йому кредитної лінії для закупівлі партії металеворіжучих станків за кордоном. Правління банку прийняло рішення про надання кредиту і договір був підписаний. У відповідності до договору, перша частина кредиту повинна була надійти позичальнику 20 травня. Але 15 травня позичальник листом повідомив банк про те, що в зв'язку з відмовою іноземного постачальника продавати своє устаткування під гарантії українських банків, контракт на поставку станків не підписаний, а тому необхідність в отриманні кредиту відпала. Банк заперечував проти розірвання кредитного договору, посилаючись на те, що в результаті дій позичальника він не отримає прибутків, які були заплановані від даної угоди. Крім того, в кредитному договорі було передбачено, що оповіщення про відмову від кредиту повинно бути зроблено не пізніше семи днів до моменту зарахування коштів на рахунок позичальника.

Запитання:
1. Яка правова природа кредитного договору?
2. Що є істотними умовами кредитного договору?
3. Яке рішення може бути прийняте з даного спору?

Ситуаційне завдання 2
Банк "Аркада" уклав з акціонерним товариством "Сиріус" кредитний договір. Кредит за даним договором надавався на закупівлю міні-хлібопекарень. В якості забезпечення виконання кредитного договору була встановлена застава товарів в обігу. Під час наступної перевірки забезпечення, банком було виявлено, що кількість товарів, які вказані в кредитному договорі на складі позичальника відсутні. В свою чергу, банк вимагав від позичальника повернення отриманої суми й сплати процентів за кредитним договором, включаючи проценти за шестимісячний строк договору, що залишився. Акціонерне товариство заперечувало проти повернення суми позики, посилаючись на те, що воно мало право використовувати товари, які були закладені банку, оскільки сторонами була вибрана не тверда застава, а застава товарів в обігу. Окрім того, позичальник припускав, що у випадку розірвання договору він зобов'язаний сплатити відсотки лише за період, який передував періоду повернення грошових засобів. Не дійшовши домовленості, сторони звернулися до господарського суду.

Запитання:
1. Які правовідносини виникли у сторін за даним договором?
2. Чи можна використовувати заставлені товари, відповідно до кредитного договору?
3. Яким чином вираховуються проценти за кредитним договором ?

Ситуаційне завдання 3
Закрите акціонерне товариство "Іскра" закупило продукти харчування в товариства "Сяйво". Грошові засоби, закрите акціонерне товариство, повинно було перерахувати в якості авансу платіжним дорученням на рахунок продавця. Але операціоніст банку помилився, і гроші були перераховані на рахунок іншого підприємства. В результаті, через місяць ТОВ "Сяйво" направило до ЗАТ "Іскра" вимогу про сплату пені за прострочення оплати куплених продуктів. У свою чергу, ЗАТ "Іскра" вимагало від банку сплати неустойки за неправильне списання банком суми, яка належала ТОВ "Сяйво", а також стягнення збитків, що представляють собою упущену вигоду ЗАТ "Іскра".
Банк відмовився задовольнять вимоги покупця, посилаючись на те, що в договорі банківського рахунку між ним і ЗАТ "Іскра" взагалі не встановлено якої-небудь відповідальності банку за порушення ним своїх обов'язків. Навпаки, в цьому договорі міститься пункт, який усуває відповідальність банку за упущену вигоду клієнту.

Запитання:
1. Чиї вимоги в даному спорі заслуговують на увагу?
2. В якому договорі і хто зі сторін повинен передбачати відповідальність банку за неналежне виконання своїх обов'язків?
3. Яке рішення має прийняти господарський суд?

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Цивільний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. - К. : Істина, 2003.
2. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня. 2003 р. - К.: Істина, 2003. - 208 с.
3. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. №1023- ХІІ // Голос України 08.06.91.р. №110.
4. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 6 лип. 1995 р. № 265/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 28. – ст. 205.
5. Про впорядкування механізму сплати ринкового збору: Указ Президента України від 28.06.99 р. № 761/99 // Урядовий кур'єр. - 1999. - № 124.
6. Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій: постанова Кабінету Міністрів України від 7. 02. 2001 р. № 121 // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 45.
7. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій підприємствами оптової торгівлі: лист ДПАУ від 21. 03.2001 р. № 3635/7/23-3117 // Вісник законодавства. - 2001.- № 16.

Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Договір за яким одна сторона передає у власність другій грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, і зобов'язується повернути іншій стороні таку ж суму грошових коштів або кількість речей того ж роду і такої ж якості це договір:
а) купівлі-продажу;
б) позики;
в) роздрібної купівлі-продажу;
г) кредитний.

2. Договір позики є:
а) консенсуальним, одностороннім, оплатним;
б) реальним, одностороннім, оплатним або безоплатним;
в) консенсуальним, одностороннім, безоплатним;
г) реальним, двостороннім, оплатним або безоплатним;

3. Товари, що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним або фізичним особам на умовах угоди, яка передбачає відстрочку остаточного розрахунку на певний строк і під проценти це:
а) фінансовий кредит;
б) товарний кредит;
в) банківський кредит;
г) комітетом кредиторів.



4. Яким чином може бути використано отриманий кредит:
а) кошти, отримані у кредит, можуть використовуватись тільки на цілі, передбачені кредитним договором;
б) позичальник самостійно визначає призначення коштів, отриманих у кредит, про що сповіщає установу банку;
в) позичальник може використати кредит за власним розсудом без будь-якого погодження;
г) ці питання визначаються умовами кредитного договору.

5. Розрахункові зобов’язання включають у себе:
а) зобов’язання по відкриттю та закриттю рахунків;
б) зобов’язання по здійсненню платежів за рахунками;
в) зобов’язання по відкриттю рахунків та зобов’язання по здійсненню платежів за рахунками;
г) зобов’язання по відкриттю рахунків.

6. Яким чином може бути використаний отриманий кредит:
а) кошти, отримані у кредит, можуть використовуватись тільки на цілі, передбачені кредитним договором;
б) позичальник самостійно визначає призначення коштів, отриманих у кредит, про що сповіщає установу банку;
в) позичальник може використати кредит за власним розсудом без будь-якого погодження;
г) ці питання визначаються умовами кредитного договору.

7. Кредит, який надається лише у національній грошовій одиниці фізичним особам - резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послу і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору це:
а) комерційний кредит;
б) споживчий кредит;
в) товарний кредит;
г) фінансовий кредит.

8. Договір, за яким банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти це договір:
а) позики;
б) кредитний;
в) купівлі-продажу;
г) банківського рахунку.

9. Кредитний договір є:
а) консенсуальним, двостороннім, оплатним;
б) реальним, одностороннім, оплатним або безоплатним;
в) консенсуальним, одностороннім, безоплатним;
г) реальним, двостороннім, оплатним або безоплатним;

10. Договір, за яким банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтом грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка клієнта та проведення інших операцій за ним це договір:
а) позики;
б) кредитний;
в) купівлі-продажу;
г) банківського рахунку.

Тема 11: Правове забезпечення захисту прав споживачів

Рекомендована література до теми: 1-4, 6, 7, 10, 12, 18-20, 24, 31, 32, 37, 39, 40, 46, 48, 52, 62, 65, 69, 71, 72, 76, 83-87, 91, 92, 94, 112-114, 127, 130, 131, 142-145, 148.

Теоретичні питання

1. Хто здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів?
2. Чи є органи по захисту прав споживачів контролюючими органами і які права їм надані?
3. Яка компетенція Держспоживстандарту та його територіальних відділень?
4. Перерахуйте та охарактеризуйте види відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Практичні завдання

Завдання 1
З якої ціни - придбання чи реалізації повинен обчислюватися штраф, передбачений ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», і чи варто включати в нього вартість склотари, у яку затарений товар?

Завдання 2
Відвідуючи магазин, ви не завжди впевнені, що ціна, виставлена на товарі, відповідає дійсності. Чи можете ви як покупець перевірити відповідність цін на товар, що продається?

Завдання 3
Чи мають право органи по захисту прав споживачів здійснювати перевірки громадян-підприємців без попереднього повідомлення про час її проведення?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
Спортивна школа уклала договір із заводом-виробником про купівлю санітарно-технічного обладнання із зобов'язанням поставки і попередньої оплати в розмірі 50% від вартості товару. Строк виконання був визначений в 1 місяць. В договорі не було вказано, чи є він договором поставки чи купівлею-продажем.
Через неділю після укладання договору директор спортивної школи, прийшовши на роботу, виявив, що в дворі школи відвантажені душові кабіни, причому в кількості, яка перевищує установлені договором. Передбачений договором строк поставки наступав тільки через три тижні, а ремонт приміщення школи знаходився в такій стадії, що установка кабін була неможлива. Керівник будівної організації, який здійснював ремонт, запропонував директору школи продати йому всі завезені кабіни. Директор вирішив обговорити з юристом питання, чи зможе він в даному випадку вимагати від заводу-виробника поставки всього передбаченого договором обладнання у встановлений договором строк.

Запитання:
1. Які порушення своїх обов'язків по договору припустив продавець?
2. Які дії повинен був вчинити покупець?
3. Чи може спортивна школа вимагати від продавця відшкодування витрат на охорону завезених достроково душових кабін?



Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. - К. : Істина, 2003.
2. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. №1023- ХІІ // Голос України 08.06.91.р. №110.
3. Про затвердження Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування: Наказ МЗЕЗторгу України від 4. 01. 1997 р. № 2 // Урядовий кур'єр. - 1997. - № 36-37.

Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Законодавство про захист прав споживачів не поширюється на відносини:
а) по придбанню товарів в рекламних цілях;
б) по придбанню товарів для власних потреб;
в) по придбанню товарі для споживання іншою особою (придбання подарунків);
г) поширюються на всі зазначені відносини.

2. Державний захист прав громадян як споживачів здійснюють:
а) Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики;
б) Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації;
в) Державний комітет по захисту прав споживачів;
г) Кабінет міністрів України.

3. Державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі:
а) рішення суду;
б) санкції прокурора;
в) отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів;
г) таке рішення може прийняти лише керівник відповідного органу.

4. З якого часу починається перебіг гарантійного строку відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів"?
а) з моменту реалізації товару;
б) з моменту виготовлення товару;
в) з моменту надходження товару до роздрібної торговельної мережа;
г) з моменту, встановленого виробником.

5. Чи має право споживач обміняти непродовольчий товар належної якості, якщо товар не підійшов за формою, габаритами, фасоном, розміром?
а) не має права;
б) має право протягом 3 днів;
в) має право протягом 30 днів;
г) має право протягом 14 днів.

6. Протягом якого часу покупець має право пред'явити вимогу проданого товару, якщо на нього не встановлено гарантійний строк?
а) якщо недоліки були виявлені протягом розумного строку, але у межах двох років, а щодо нерухомого майна - у межах трьох років;
б) протягом трьох місяців з дня придбання рухомого майна і трьох років - нерухомого;
в) протягом одного місяця з дня придбання товару;
г) протягом 14 днів з дня придбання товару.

7. Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики, його територіальні відділення здійснюють позапланову перевірку діяльності суб'єктів підприємницької діяльності виключно на підставі:
а) рішення суду;
б) рішення самого контролюючого органу у справах захисту прав споживачів;
в) отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб'єктами вимог законодавства про захист прав споживачів;
г) голови державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики.









Тема 12: Податки як засіб регулювання торговельної діяльності

Рекомендована література до теми: 1, 3-6, 10-12, 18, 32, 35, 38, 46, 52, 95, 103, 112, 130, 131, 142, 143, 145.

Теоретичні питання

1. Визначте мету і роль податків в системі державних заходів регулювання економіки.
2. Розкрийте та охарактеризуйте структуру податкової системи.
3. Назвіть види податків.
4. Які органи уповноважені здійснювати державний контроль за дотриманням податкового законодавства?
5. Які права та обов'язки податкових інспекторів?
6. Яка відповідальність передбачена для суб'єктів торгової діяльності за порушення податкового законодавства?
7. Який порядок оскарження рішення податкових інспекцій?

Практичні завдання

Завдання 1
Чи може акт про незнайдення платника податків за юридичною адресою вважатись достатнім приводом для застосування адміністративного арешту до його активів?

Завдання 2
Чи має право приватний пiдприємець, який здiйснює торговельно-посередницьку дiяльнiсть, вiдносити на затрати всю вартiсть придбаного для реалiзацiї товару, пiдтвердженого документально, за даний звiтний перiод, чи тiльки вартiсть реалiзованого за даний звiтний перiод товару?

Завдання 3
Приватний підприємець - платник єдиного податку має двох найманих працівників. Заробітна плата кожного становить 200 гр. в місяць. Чи обкладається прибутковим податком та пенсійним збором зарплата найманих працівників приватного підприємця?



Завдання 4
Чи мають право аптеки, зареєстровані як заклади охорони здоров'я, користуватись пільгою зі сплати податку за землю, якщо вони займаються торговельною діяльністю?

Завдання 5
Підприємство "Сіріус" з 3 березня 1999 року перейшло на сплату єдиного податку, але документальна перевірка після цього не проводилася. У момент переходу на сплату єдиного податку на особових рахунках підприємства "Сіріус" не було податкової заборгованості. Які санкції можуть бути застосовані до підприємства у випадку виявлення помилок (без яких, як правило, не обходиться жодна перевірка) при обчисленні податків за період до переходу на єдиний податок? Чи можуть податкові органи примусити підприємство "Сіріус" перерахувати податкові зобов’язання за весь період роботи зі сплатою єдиного податку відповідно до законодавства, діючого для платників податку на прибуток?

Завдання 6
Чи мають право податкові органи застосовувати фінансові санкції, до суб'єкта підприємницької діяльності, за несплату ринкового збору?

Завдання 7
Якщо платник податків оскаржив рішення податкового органу за результатами документальної перевірки i вищестоящий податковий орган скасував фінансову санкцію, чи скасовується нарахована сума пені за період оскарження?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
Підприємство – платник єдиного податку за ставкою 6 % і платник ПДВ – подало декларацію з ПДВ 17 жовтня, а мало право здати до 9 листопада (тобто квартальний платник).
Платіжне доручення на перерахування ПДВ до бюджету подане до банку 17 жовтня, і сума податку повністю списана з поточного рахунка підприємства. Але у платіжному дорученні допущена помилка, і ПДВ зарахований на бюджетний рахунок по розрахунках за єдиний податок. У результаті з єдиного податку утворилася переплата, а з ПДВ – недоїмка.
З податкової інспекції повідомили в усній формі (за телефоном) про наявність недоїмки і нарахування штрафу в розмірі 10 % згідно із Законом № 2181. Податкове повідомлення не надіслане. Підприємство вжило всіх заходів: написані листи на перекидання платежів з доданням платіжних доручень. Однак фахівці відділу обліку податкової інспекції посилаються на те, що у програмі комп’ютерного обліку податкових платежів на недоїмку автоматично нараховується штраф.

Запитання:
1. Чи можна оспорювати в цій ситуації суму нарахованого штрафу?
2. Чиї дії в даній ситуації є неправомірними?
3. Як довести, що податки надійшли в один кошик – бюджет і штраф не треба нараховувати?
4. Чи правомірні вимоги податкової інспекції?
5. Як усунуте непорозуміння, яке склалося в даній ситуації?

Ситуаційне завдання 2
Під час проведення державною податковою інспекцією документальної перевірки підприємства за один із звітних місяців 1999 року встановлено факт невідображення в Декларації з ПДВ податкових зобов'язань при продажу екскаватора. Водночас за той самий місяць підприємством не було відображено податковий кредит із придбання цього екскаватора.
Податкова накладна, яка отримана підприємством від постачальника, наявна і була пред'явлена разом з первинними прибутковими документами перевіряючому. Проте в акті документальної перевірки зазначено тільки факт невідображення підприємством в Декларації з ПДВ податкових зобов'язань під час продажу екскаватора. Внаслідок цього за результатами документальної перевірки було ухвалено рішення про застосування фінансових санкцій і нарахування пені.

Запитання:
1. Чи правильні дії державного податкового інспектора, який однобічно підійшов до складання акта документальної перевірки?
2. Як має бути вирішена дана ситуація?

Ситуаційне завдання 3
Приватне підприємство "Оранда" відкрило депозитний рахунок у банку "Аркада" на один рік (з 12. 01. 2003 р. по 12. 01. 2004р.). Через п'ять днів з дні відкриття депозитного рахунку, керівництво приватного підприємства повідомило про це місцеву податкову інспекцію. Після закінчення терміну дії договору про відкриття депозитного рахунку, підприємство вирішило продовжити депозит ще на 6 місяців. При пролонгації договору номер депозитного приватного підприємства рахунку було змінено, про що, в свою чергу банк "Аркада", надіслав повідомлення до податківців про пролонгацію депозитного рахунку приватним підприємством "Оранда".
В свою чергу, посадові особи, приватного підприємства "Оранда" ніяких повідомлень з приводу пролонгації депозитного рахунку не зробили. В зв'язку з цим, посадових осіб приватного підприємства оштрафували податкові інспектори за те, що вони не направили державному податковому органу, у якому він зареєстрований як платник податків і зборів (обов’язкових платежів), повідомлення про відкриття рахунків у банках за встановленою формою.

1. Чи правомірні вимоги податкових органів, щодо нарахування штрафних санкцій за пролонгацію депозитного рахунку?
2. На чию користь буде вирішена дана ситуація? Обгрунтуйте свою відповідь.

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 груд. 1990 р. № 509-XII //Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
2. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" від 28.12.1994 N 334/94-ВР // Урядовий кур'єр. - 1997р. - № 105-106.
3. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 33.
4. Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 26. 06. 1997 р. № 400/97-ВР // Урядовий кур'єр. - 1997. - № 37.
5. Про плату за землю: Закон України від 3.07.1992р. № 2535-ХІІ // Урядовий кур'єр. - 1992. - № 31.
6. Основи законодавства України про охорону здоров'я: Закон України від 19. 11. 1992 р. № 2801-ХІІ // Голос України. - 1992. - № 238.
7. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва: указ Президента від 3. 07. 1998 р. № 727/98 // Голос України. - 1998. - № 128.
8. Про прибутковий податок з громадян: Закон України // http: //www.rada.gov.ua.
9. Про затвердження Порядку державної акредитації закладу охорони здоров'я від 15 липня 1997 р. N 765 //Офіційний вісник України. - 1997. - с. 61.
10. Про впорядкування діяльності аптечних закладів та затвердження Правил роздрібної реалізації лікарських засобів: постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1997 р. N 447 // Урядовий кур'єр. - 1997. - № 88-89.
11. Про затвердження Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою та Порядку його видачі: наказ Державної податкової адміністрації України від 13 жовтня 1998 року N 476 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 43. - ст. 1614.
12. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: затв. постановою Правління Національного банку України від 18. 12. 1998 р. № 527 // Офіційний вісник України. - 1999. - № 1.- с. 23.
13. Про сплату земельного податку: лист ДПАУ від 23.01.2001 р. N 815/7/18-0617 // Головбух. Додаток. - 2001. - № 31.
14. Щодо визначення плати за землю у разі тимчасового користування або оренди землі: лист ДПАУ лист від 21.05.2001 р. № 3-313/3284 // Вісник законодавства України. - 2001.- № 32.
15. Щодо сплати земельного податку: лист комітету Верховної Ради України аграрної політики та земельних відносин від 26.02.2001 р. N 06-13/8-66 // Бухгалтер. - 2001. - № 25.
16. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням земельного законодавства: оглядовий лист ВГС України від 16.11.2001 р. № 01-8/1228 // Юридичний вісник України. - 2001. - № 50.





Тестові завдання

Виберіть правильну відповідь:

1. Чи потрібно, платнику податків, повідомляти податкові органи про відкриття поточного рахунку:
а) так потрібно, на протязі 3 робочих днів з дня відкриття рахунку;
б) ні не потрібно, це повноваження покладається на банківську уставу;
в) банківська установа самостійно повідомляє податкові органи, на протязі 5 робочих днів;
г) так потрібно, на протязі 5 робочих днів.

2. Державним податковим органам надано право:
а) зобов'язувати посадових осіб суб'єктів підприємництва виявляти податкові правопорушення;
б) забороняти підприємствам працювати з сумнівними платниками податків;
в) скасовувати державну реєстрацію суб'єктів підприємництва;
г) застосовувати фінансові санкції до підприємств, установ, організацій, громадян.

3. Строк взяття на облік суб'єкта підприємницької діяльності органами державної податкової служби не повинен перевищувати:
а) п'яти робочих днів;
б) двох днів;
в) одного тижня;
г) десяти днів.

4. Учасниками правовідносин, що регулюються податковими законами є:
а) законні та уповноважені представники платників податків;
б) фінансові установи;
в) платники податків, податкові органи, кредитні організації - банки;
г) органи податкової міліції.

5. Загальний оподаткований дохід - це:
а) доходи, що підлягають кінцевому оподаткуванню;
б) будь-який дохід, що підлягає оподаткування згідно із законами, нарахований на користь платника податку протягом звітного податкового періоду;
в) доходи, одержані протягом податкового року;
г) будь-який дохід, одержаний платником податку від здійснення діяльності на території України.

Тема 13: Відповідальність за правопорушення в торговельній діяльності

Рекомендована література до теми: 2-6, 10-12, 18-20, 26, 34, 40, 92, 94, 109, 114, 122, 130, 131, 135, 142-145.

Теоретичні питання

1. Які види юридичної відповідальності передбачені за правопорушення в торговельній діяльності?
2. Чи передбачена адміністративна відповідальність працівників торгівлі та посадових осіб, які здійснюють контроль в сфері торгівлі?
3. Чи передбачена кримінальна відповідальність працівників торгівлі та посадових осіб, які здійснюють контроль в сфері торгівлі?
4. Перерахуйте засоби попередження правопорушень у торгівлі.

Рекомендована література: 2,3,4,7,10,29,31,58,61,63,64.

Практичні завдання

Завдання 1
Яку відповідальність передбачено фізичній особі – платнику єдиного податку, що надає послуги з перевезення пасажирів, за невидачу їм квитків?

Завдання 2
Яку відповідальність несе громадянин-підприємець за невиплату заробітної плати найманим працівникам за трудовими договорами?

Завдання 3
Чи застосовуються податковими органами фінансові санкції при встановленні факту роздрібної торгівлі суб’єктами підприємницької діяльності алкогольними напоями або тютюновими виробами за ліцензією, за яку не внесено черговий щоквартальний платіж (або внесено пізніше встановленого терміну), в зв’язку з доповненням частини 7 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19.12.95 р. № 481/95-ВР щодо недійсності ліцензії, за яку не внесено чергової щоквартальної плати?

Завдання 4
Чи можуть податкові органи застосовувати до керівників підприємств адміністративні санкції за неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування податків до установ банків?

Завдання 5
Підприємство передало товар представнику кредитора, не одержавши від нього доручення. Які міри відповідальності можуть бути застосовані до учасників угоди?

Ситуаційні завдання

Ситуаційне завдання 1
При перевірці торговельного підприємства "Астра" органи пенсійного фонду вияви ряд порушень стосовно сплати пенсійного збору. Згідно зі складеним актом перевірки "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" підприємству "Астра" донарахували страхових внесків на суму 4412 грн. За даним фактом прокуратура порушила кримінальну справу (ст. 148-2 Кримінального кодексу України).
Підприємство, в свою чергу, звернулося до господарського суду, про визнання акту перевірки, який був складений представниками Пенсійного фонду недійсним. Але господарський суд відмовив у прийнятті позовної заяви.

Запитання:
1. Чи є вищезазначений акт перевірки остаточним?
2. Яке рішення повинен прийняти Пенсійний фонд? прийняти щодо нього якесь рішення?
2. Чи можна оскаржити акт перевірки в господарському суді?

Рекомендована література до практичних та ситуаційних завдань:
1. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. - К. : Істина, 2003.
2. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28. 12. 1960 р.// http: //www.rada.gov.ua.
3. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 груд. 1984 № 8073-Х/ Кодекси України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – Кн. 1.
4. Кодекс законів про працю від 10. 12. 1971 р. // http: //www.rada.gov.ua.
5. Кримінальний кодекс України від 5.04. 2001 р. // Бюлетень законодавства і юрид. практики України. - 2001. - 3 6. - 240.
6. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 груд. 1990 р. № 509-XII //Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
7. Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. № 2181-III // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 33.
8. Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР // Урядовий кур'єр. - 1996 р. - № 15-16.
9. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва: указ Президента від 3.07. 1993 р. № 727/98 // Урядовий кур"єр.- 1998. - № 128.
10. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями: постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.96 р. № 854 // Урядовий кур'єр. - 1996. - № 173-174.
11. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.97 р. № 176 // http: //www.rada.gov.ua.
12. Про додаткові вимоги до умов реалізації спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів: постанова Кабінету Міністрів України від 01.02.97 р. № 117 // http: //www.rada.gov.ua.
13. Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби: затв. наказом ДПА України від 03.03.98 р. № 93 // http://www.nbuv.gov.ua
14. Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України: затв. постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 р. № 502 // http://www.nbuv.gov.ua
15. Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок: затв. наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 // Офіційний вісник України. - 2001. - №6. - ст. 248.
16. Про затвердження Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів: наказ Державної податкової адміністрації України від 1 липня 1998 року N 316 // Офіційний вісник України. - 1998. - № 51. - ст. 1910.

Перелік рекомендованої літератури, нормативно-правових джерел та судової практики

1. Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. //Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Цивільний кодекс України. Прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. - К. : Істина, 2003. - с.
3. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня. 2003 р. - К.: Істина, 2003. - 208 с.
4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 груд. 1984 № 8073-Х/Кодекси України. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – Кн. 1.
5. Господарський процесуальний кодекс України/Кодекси України. – 2001р
6. Кримінальний кодекс України від 4 травня 2001 № 2341-III//Відомості Верховної Ради України. – 2001.- №25-26 (29.06.2001) - Ст.131.
7. Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту: Закон України від 22.12.1998 № 330-XIV // Урядовий кур'єр. - 1999. - № 36-37.
8. Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами: Закон України від 19.12.1995 № 481/95-ВР // Урядовий кур'єр. - 1996 р. - № 15-16.
9. Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру: Закон України від 17.06.1999 N 758-XIV // Урядовий кур'єр. - 199 р. № 135-136.
10. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" від 28.12.1994 N 334/94-ВР // Урядовий кур'єр. - 1997р. - № 105-106.
11. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 груд. 2000 р. № 2121-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 5-6. – Ст. 30.
12. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5 жовт. 1995 р. № 356/95-ВР//Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 34. – Ст. 266.
13. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22. трав. 2003 р. № 852-ІY // Урядовий кур’єр. – 2003. - № 119.
14. Про власність: Закон України від 7 лют. 1991 р. № 697-12//Відомості Верховної Ради України. – 191. - № 20. – Ст. 249.
15. Про електронні документи та електронний докуменообіг // України від 22. трав. 2003 р. № 851-ІY // Урядовий кур’єр. – 2003. - № 119.
16. Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів: Закон України від 22 груд. 1994 р. № 320/94-ВР//Відомості Верховної ради України. – 1995. - № 2. – Ст. 10.
17. Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15. 05. 2003 № 755-116 // Голос України. - 2003 . - № 115-116.
18. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 4 груд. 1990 р. № 509-XII //Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 6. – Ст. 37.
19. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. №1023- ХІІ // Голос України 08.06.91.р. №110
20. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 черв. 2000 р. №1775-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. 2000. - № 36.- Ст. 299.
21. Про міжнародні договори України: Закон України від 22 груд. 1993 р. № 3767-ХІІ//Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 10. – Ст. 45.
22. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квіт. 1999 р. № 586-ХІV// Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 20-21. – Ст. 190.
23. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 черв. 1992 р. № 2460-ХІІ//Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 34. – Ст. 272.
24. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23 берез. 1996 р. № 98/96-ВР//Відомості Верховної Ради України. – 2000. - № 36. – Ст. 82.
25. Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини: Закон України від 23 груд. 1997 р. № 771/97-ВР //Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 19. – Ст. 98.
26. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січн. 2001 р. № 2210-ІІІ//Відомості Верховної Ради України. – 2001. № 12. – Ст. 64
27. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26 листоп. 1993 р. № 3659-ХІІ// Голос України. – 1993 р. - № 242.
28. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10 квіт. 1992 р. № 2265-ХІІІ//Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 30. – Ст. 414.
29. Про товарну біржу: Закон України від 12.10.1991 р. №1956-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992.- -№10.
30. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): Закон України від 6.03.92.р. // Голос України 1999 р. - № 68.
31. Про ціни та ціноутворення: Закон України від 3. груд. 1990 р № 507-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1990. - № 52. – ст. 650.
32. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 6 лип. 1995 р. № 265/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 28. – ст. 205.
33. Про торгово-промислові палати: Закон України від 02.12.97.р. // Голос України. - 1999 р. - № 68.
34. Про рекламу: Закон України від 11. 07. 2003 р. № 1121- ІY // Галицькі контракти (Дебет-кредет). – 2003 р. - № 39.
35. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15. 05. 2003 р. № 755-ІY // Урядовий кур'єр. - 2003. - № 188.
36. Про податок на промисел: Декрет Кабінету Міністрів України від 17 берез. 1993 р. № 24-93//Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 19. – Ст. 208.
37. Про стандартизацію і сертифікацію: Декрет Кабінету Міністрів України // Урядовий кур'єр. - 1993.-№73.
38. Про місцеві податки і збори: Декрет Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 N 56-93 // Урядовий кур'єр. - 1993 р. - № 82-83.
39. Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі: Указ Президента України від 11. 07. 1995 № 603/95 // Урядовий кур'єр. - 1995 р. - № 106.
40. Концепція розвитку внутрішньої торгівлі України. Схвалено постановою Кабінету Міністрів України Від 20 груд. 1997 року №1449.
41. Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листоп. 1994 р. № 765.
42. Перелік органів ліцензування: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 14 листоп. 2000 р. № 1698 // Офіц. Вісн. України. – 2000. - № 46. – С. 218.
43. Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13 лип. 1998 р. № 1077 // Офіц. Вісн. України. – 1998. - № 28. – С. 53.
44. Порядок формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 листоп. 2000 р. № 1658//Офіц. Вісн. України. – 2000. - № 45. – С. 79.
45. Положення про порядок проведення міжобласних оптово-промислових ярмарок: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.95. р. № 693. - Зібрання постанов уряду України. - 1996 р. - № 1. - ст. 21.
46. Про затвердження положення про порядок оподаткування господарюючих суб‘єктів сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі на громадян-підприємців, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів: Постанова Кабінету Міністрів України // Збірник постанов України. - 1994.- №8.
47. Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 N 854.
48. Про затвердження Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі: наказ МЗЕЗторгу від 08.07.1996 N 369.
49. Про затвердження Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності: наказ Мінекономіки від 22.05.2002 N 145.
50. Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 листоп. 2000 р. № 1719 // Офіц. Вісн. України. – 2000. - № 47. – с. 69.
51. Про затвердження переліку послуг, що належать до побутових і підлягають патентуванню: постанова Кабінету Міністрів України від 27 квіт. 1998 р. № 576 // Офіц. Вісн. України. – 1998. - № 17. – С. 75.
52. Порядок заняття торговельною діяльність і правила торговельного обслуговування населення: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 8 лют. 1995 р. №108. Урядовий Кур'єр.- 1995.- № 28.
53. Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 30 лип. 1996р. № 854.
54. Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 20 груд. 1997 р. №1442.
55. Правила торгівлі в розстрочку: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 1 лип. 1998 р. №997.
56. Правила роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних товарів і фонограм: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 4 лист. 1997 р. № 1209.
57. Порядок видачі сертифікатів на право провадження торговельної діяльності: затв. наказом МЗЕЗторгу від 16 серп. 1995 р. №11.
58. Правила роботи дрібнороздрібної торгової мережі: затв. наказом Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі в України від 8 лип. 1998 р. № 369.
59. Правила продажу товарів поштою: затв. наказом міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 17 бер. 1999 р. № 153/48.
60. Рекомендації щодо організації продажу товарів методом самообслуговування: затв. наказом Міністерства економіки від 20 лип. 2000 р. № 153.
61. Рекомендації щодо організації продажу товарів за зразками: затв. наказом Міністерства економіки від 20 лип. 2000 р. №152.
62. Про затвердження Правил торгівлі на ринках: наказ міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації. Метрології та сертифікації України від 26 лют. 2002 р. № 57/ 188/84/105.
63. Правила торгівлі антикварними речами: затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства культури і мистецтва України від 29 груд. 2001 р. № 322/795.
64. Правила роздрібної торгівлі транспортними засобами і номерними агрегатами: затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31 лип. 2002 р. № 228.
65. Правила продажу продовольчих товарів: затв. наказом Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України від 28 груд. 1994 р. № 237.
66. Правила роботи підприємств громадського харчування: затв. наказом Міністерством зовнішніх економічних зв'язків України від 3 лип. 1995 р. № 129.
67. Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією: затв. наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства економіки України і Міністерства фінансів України від 3 квіт. 1996 р. № 103/ 44 /62.
68. Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами: затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 лип. 2002 р. №218.
69. Правила продажу непродовольчих товарів: затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 27 трав. 1996 р. № 294.
70. Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами: затв. наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 бер. 1995 р. № 218.
71. Положення про штрихове кодування товарів: затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20 серп. 2002 р. №255.
72. Правила впровадження штрихового кодування товарів у сфері торгівлі: затв. наказом Міністерства зовнішніьоекономічних зв'язків і торгівлі України від 26 бер. 1997 р. № 196.
73. Умови і правила здійснення підприємницької діяльності по виробництву, ремонту і реалізації спортивної, мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також холодної зброї: наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18 бер. 1993 р. № 137.
74. Умови і правила здійснення підприємницької діяльності по виготовленню і реалізації хімічних речовин та контролю за їх дотриманням: затв. наказом Міністерства промисловості України від 11 лип. 1995 р. № 133.
75. Інструкція про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими товарами: затв. наказом Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 8 лип. 1997р. №343.
76. Інструкція про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування: затв. наказом Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 24 чер. 1996р. №349.
77. Щодо суб'єктів оптової торгівлі: лист Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 9. 011. 1995 р. № 33- 029/9.
78. Роздрібна, оптова торгівля. Основні поняття. Терміни та визначення: лист Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 17. 03 1998 р. № 15-03/129-192.
79. Щодо визначення термінів "оптова торгівля" та "роздрібна торгівля: наказ Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України від 29.12. 1998 р. № 15-06 / 30-928.
80. Щодо тлумачення термінів "оптова торгівля" та "роздрібна торгівля" лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 25.02.2002 р. N 56-38/87.
81. Щодо торговельного місця на ринку: лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 2002.06.19, № 56-38/256.
82. Щодо патентування торговельної діяльності: лист Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 2000.08.08, № 68-33/506.
83. Щодо дотримання вимог правил продажу товарів суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю продовольчими товарами через стаціонарну чи дрібнороздрібну торговельну мережу: лист МЗЕЗторгу від 1999.12.20, № 15-06/30-932.
84. Щодо законодавчого регулювання здійснення торговельної діяльності: лист МЗЕЗторгу від 1999.09.02, № 15-06/30-693.
85. Основні правила роботи суб'єктів господарського харчування споживчої кооперації України: затв. постановою правління Укоопспілки від 27 груд. 1993 р. №200.
86. Інструкція про контрольний журнал в об'єктах роздрібної торгівлі та громадського харчування споживчої кооперації України: затв. постановою правління Укоопспілки від 6 січ. 1994 р. №1.
87. Рекомендації по вибору та застосуванню технічних засобів штрихового кодування на підприємствах сфери торгівлі: Додаток до наказу МЗЕЗторгу від 25 груд. 1998 №851.
88. Державний класифікатор України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009-96": затв. указом Держстандарту України №441 від 22. 02. 1996 р.
89. Щодо визначення термінів "оптова торгівля" і "роздрібна торгівля": лист Державного комітету України стандартизації метрології та сертифікації від 5. 02. 2002 р. № 4-5/16-965.
90. Правила обов’язкової сертифікації харчових продуктів: затв. наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 2 черв. 1997 р. № 332.
91. Інструкція про порядок опломбування виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, а також неправильних, несправних і таких, ще не мають відповідного клейма, чи з порушенням термінами перевірки вимірювальних приладів: затв. наказом Держспоживзахисту від 13 лют. 1996 р. №5.
92. Про основні вимоги у дотриманні прав споживачів щодо належної якості товарів, рівня торговельного обслуговування, одержання необхідної, доступної та вірогідної інформації про ціни на товари: лист Держспоживзахисту від 2000.01.27, № 12-10-100.
93. Класифікація організаційно-правових форм господарювання: затв. та введено в дію наказом Держстандарту України від 22 лист. 1994 р. № 288.
94. Про розгляд листа [щодо порядку проведення перевірок та обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень та щодо порядку вилучення документів посадовими особами державної податкової служби]: лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 2003.04.08, № 2082.
95. Про розгляд листа [щодо порядку провадження торговельної діяльності підприємцями - платниками єдиного податку]: лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 2001.06.15, № 1-221/3707.
96. Про торговельну діяльність: лист Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва від 2001.04.06, № 1-222/2363.
97. Ліцензійні Умови провадження господарської діяльності з виробництва пестицидів та агрохімікатів, оптової, роздрібної торгівлі пестицидами та агрохімікатами: затв. наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету промислової політики України від 22 лют. 2001 р. № 40/70.
98. Про затвердження Правил торгівлі на ринках м. Харкова: Рішення Міської ради від 26.02.2003 N 18/03.
99. Щодо віднесення плати за сертифікат на право провадження торговельної діяльності до складу витрат, що виключаються з доходів громадян - суб'єктів підприємницької діяльності: лист Головної державна податкової інспекції від 1995.12.07, № 14-119-10/14-638.
100. Про особливості оподаткування доходів громадян від заняття торговельною діяльністю: лист Головної державної податкової інспекції від 1993.04.14, № 36-31.
101. Порядок заповнення торгового патенту: затв. наказом Головної державної податкової інспекції України від 25 квіт. 1996 р. № 33.
102. Про порядок видачі ліцензій на здійснення торговельної діяльності у сфері оптової, роздрібної торгівлі та громадського харчування щодо реалізації продовольчих і непродовольчих товарів: лист Головної державної податкової інспекції від 1996.10.29, № 11-311/10-473.
103. Положення про форму та зміст розрахункових документів: затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 1 груд. 2000 р. №614.
104. Про визначення терміну "торговельне місце": лист Державної податкової адміністрації від 1997.03.06, № 23-3214/10-1664 Щодо порядку оприбуткування товарів у роздрібній та оптовій торгівлі для суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб: лист Державної податкової адміністрації від 14. 05. 1999 № 6990/7/23-3117.
105. Про патентування торговельної діяльності: лист Державної податкової інспекції від 2000.01.26, № 1055/7/15-1317.
106. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Постанова НБУ від 29.03.2001 № 135.
107. Положеннм НБУ “Про кредитування": затв. постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 1995 р. N 246.
108. Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті: затв. Постановою Правління Національного банку України від 18 грудня 1998 року N 527 із змінами і доповненнями від 20 березня 2001 року N 114.
109. Щодо кримінальної відповідальності за незаконну торгівельну діяльність: ухвала Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 23 бер. 1999 р.
110. Роздрібна торгівля алкогольними напоями - це торгівля ними і на винос, і на розлив: Постанова Вищого арбітражного суду України від 22 груд. 2000 р. № 04-1/11-21/219/.
111. Про підвідомчість спорів, що виникають при укладенні договорів на ярмарках оптового продажу товарів: лист від №01-18552 від 08.05.92.р Вищого арбітражного суд України.
112. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними: Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12 берез. 1999 р. 3 02-5/111// Юрид. Вісн. України. – 1999. –т № 16.
113. Про деякі питання практики вирішення господарських спорів, пов'язаних з прийомкою продукції за кількістю та якістю: Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України // Бізнес.-1995.-№25.
114. Азаров Л. Хто і як контролює ціни// Юридичний журнал . – 2003. - № 8 (14). – С. 47.
115. Анохин В.О. О соотношении договоров купли-продажи и поставки //Хозяйство и право.- 1993.- №1.
116. Карпенко В.А. Правила торговли. Оптовая и розничная торговля.- Харьков: Конус, 1998.-184с.
117. Беляневич Е. Физическое лицо как субъект хозяйственных отношений//Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 1.
118. Бірюков І., Заіка Ю., Співак В. Цивільне право України: Загальна частина. – К.: Наукова думка, 2000.
119. Блиндюк Е. Как открыть счет в банке создаваемому предприятию//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 109. – С. 51.
120. Васильев А., Зайцева В., Костин А. и др. Гражданское и торговое право капиталистических государств. – М.: Международные отношения, 1993.
121. Готун Е. Лицензирование и реорганизация: проблемы и пути разрешения//Юрид. практика. – 2001. - № 2. – С. 7.
122. Грицай А. Ответственность за торговлю алкогольными напитками и табачными изделиями без лицензии//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 108. – С. 79.
123. Грицай А. Патентование торговли со склада//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 108. – С. 87.
124. Грицай А. Патентование: сущность торгового патента, порядок его получения и возврата//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 108. – С. 81.
125. Грицай А. Торговля и бытовые услуги при спецпатенте: какие расчетные документы используются//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 75. – С. 27.
126. Дмитриев А. Льготы по патентованию, или в каких случаях можно не приобретать торговый патент//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 108. – С. 85.
127. Ільницький Д. Законодавчі реалії ціноутворення в Україні // Юридичний журнал . – 2003. - № 8 (14). – С. 34.
128. Кіліна Т. “Ліцензійні особливості” господарської діяльності, пов’язаної з використанням дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння // Юридичний журнал . – 2003. - № 8 (14). – С. 85.
129. Ковалев Д. Когда получается льготный торговый патент//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 108. – С. 83.
130. Коммерческое право/Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевой – С-Пб., 1998.
131. Коммерческое (торговое) право / под ред. Язева В.А., Булатецкого Ю.Е., Машкина Н.А., Зинчук Е.А. – ФБК-Пресс. – М., 2002 г.
132. Кондик П. Державне регулювання цін і тарифів в Україні // Юридичний журнал. – 2003. – № 8 (14). – С. 29.
133. Лобза И. Патентование при комиссионной торговле // Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 108. – С. 88.
134. Лобза И. Учет приобретения и спасение торговых патентов // Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 45. – С. 23.
135. Мельник Н., Любецкий Н. Торговая деятельность: ограничения, предусмотренные законодавством в связи с ее осуществлением, ответственность за их нарушение // Предпринимательство, хозяйство и право.- 1996.-№1.- С.24-29; №2.- С.16-23.
136. Мизюк в. Когда приобретается торговый патент//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 45. – С. 19.
137. Мизюк В. Нужен ли торговый патент при получении оплаты за товары через Сбербанк//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 108. – С. 86.
138. Мизюк В. Порядок использования наличности частным предпринимателем//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 95. – С. 42.
139. Мизюк В. Торговый патент при упрощенных системах налогообложения//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 45. – С. 27.
140. Мизюк В. Что необходимо для изготовления печати и штампов//Все о бухгалтерсвком учете. – 2000. - № 109. – С. 54.
141. Мизюк В., Рыбалка О. Порядок регистрации частных предпринимаетлей//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 66. – С. 22.
142. Підприємницьке право України/За. ред. Р.Б. Шишки – Х.: Еспада, 2000. – С. 49.
143. Підприємницьке право / Під ред. Л.В. Ніколаєвої, О.В.Старцева, П,М.Пальчука, Л.М.Іванеко. К.- 2002.
144. Попов А.А. Торговое право: Учеб. Пособ.-Х.: Каравелла, 1999.- 308с
145. Правовое регулирование торговой деятельности в Украине / Сост. Д.В. Задыхайло.- Харьков: Синтекс, 1997.-656с.
146. Прядко Д. Ринкова ціна в законодавстві України // Юридичний журнал . – 2003. - № 8 (14). – С. 32.
147. Попондопуло В.Ф, Понятие комерческого права // Государство и право.- 1993.- №8.
148. Юридичний словник-довідник / За ред. Ю.С. Шемшученко.-Київ: Феміна, 1996.-696 с.
149. Цивільне право : Підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саниахметова. - К. : Істина, 2003. - 776 с.
150. Юрченко С. Торговый патент: некоторые вопросы ответственности//Все о бухгалтерском учете. – 2000. - № 45. – С. 25.
151. Осадчук Г. Окремі проблеми у сфері ліцензування // Юридичний журнал. – 2003. - №7. – С. 50.
152. Кіліна Т. Ліцензійні умови роздрібної торгівлі зброєю // Юридичний журнал. – 2003. - № 7. – С. 54.
153. Кучеренко І. Правове положення споживчих товариств // Підприємництво, господарство і право. -2001. - № 4. – С. 15.
154. Шевченко О. Електронна комерція в умовах чинного законодавства // Право України. – 2003. - № 10. – С. 142.

Інтернет ресурси

1. http://www.kmu.gov.ua
2. http://www.kiev.rada.ua
3. http://www.nbuv.gov.ua
4. http://www.elibrary.ru
5. http://www.rsl.ru


Создан 18 окт 2010



  Комментарии       
Всего 3, последний 1 год назад
--- 24 июн 2013 ответить
а готовую практику нигде нельзя найти?
lennata 24 июн 2013 ответить
готовой практики нет. можете написать мне имейл. сброшу что есть
borzilo86 17 фев 2016 ответить
у кого есть ответы ))))))))
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником